Page 17 - 6480
P. 17

ЛЕКЦІЯ 3
           НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА
                                  ВОДНІ ОБ’ЄКТИ
                3.1  Показники  нормування  забруднюючих  речовин  водних
           об’єктів
                3.2 Нормування якості води
                3.3 Науково-технічні нормативи на гранично допустимі скиди
                3.1 Показники нормування забруднюючих речовин водних
           об'єктів
                Основним  показником  нормування  забруднюючих  речовин
           водних об’єктів є гранично допустима концентрація у воді водойми
           господарсько-питного  та  культурно-побутового  водокористування
           ГДКв, ГДКд, ГДС.
                ГДКв  -  це  концентрація  шкідливої  речовини  у  воді,  яка  не
           повинна  чинити  прямої  або  непрямої  дії  на  організм  людини
           протягом  всього  її  життя,  а  також  не  впливати  на  здоров'я
           наступних  поколінь  і  не  повинна  погіршувати  гігієнічні  умови
           водокористування.
                ГДКд  –  ГДК  домішок  у  воді  водного  об’єкта  (річки,  озера,
           моря,  підземних  вод)  –  це  такий  нормативний  показник,  який
           виключає  несприятливий  вплив  на  організм  людини  та  можливість
           обмеження або порушення нормальних умов господарсько-питного,
           культурно-побутового та інших видів водокористування.
                Нормування  скидів  забруднюючих  речовин  у  навколишнє
           середовище    виконується    шляхом     встановлення    гранично
           допустимих  скидів  забруднюючих  хімічних  речовин  із  стічними
           водами у водні об'єкти (ГДС).
                ГДС  -  це  маса  речовин  у  стічних  водах,  максимально
           допустима до відведення з установленим режимом у даному пункті
           водного об'єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості
                                           3
           води у контрольованому пункті (м /год).
                Загальні  показники  якості  промислових  вод,  що
           скидаються  у  відкриті  водойми  господарсько-питного  та
           культурно-побутового призначення наступні.
                Розчинений  кисень.  Кількість  розчиненого  кисню  не
           повинна становити менш як 4 мг/л у будь-який період року.
                Біохімічне  споживання  кисню  (БСК).  БСК  не  повинно
           перевищувати 3 мг/л при температурі води 20°С для водойм першої
           і другої категорій, а також для морів.
                Завислі  речовини.  Вміст  завислих  речовин  у  воді  водойм
           після скидання стічних вод не повинен зростати більше, ніж на 0,25


                                          17
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22