Page 56 - 6479

‒ прогнозування використання потенціалу дозвілля в
туристичній галузі;
‒ ефективне управління анімаційною службою закладу;
‒ упровадження педагогічних методик для
забезпечення культурної, декоративно-прикладної, естетичної
творчості людини, розкриття її рекреаційного потенціалу;
‒ ініціативність і творчість анімаційної команди;
‒ роботу з колективом та з людьми різного вікового,
освітнього, культурного, соціального, статевого, професійного
статусу;
‒ реалізацію стратегії розвитку туристичного
комплексу, а не лише служби дозвілля організації.
У загальних рисах сутність стратегії професійної
підготовки аніматорів полягає в наступному:
‒ підготовка фахівців з урахуванням потреб
туристських підприємств;
‒ розробка нових навчальних курсів, які забезпечують
якість підготовки фахівців;
‒ використовування в процесі навчання нових освітніх
технологій;
‒ збільшення числа практичних занять, стажувань для
відпрацювання на практиці навиків розробки і реалізації
анімаційних програм для різних категорій відпочиваючих.
Програми дозвілля в туристичних комплексах можна
умовно класифікувати за такими ознаками (табл. 17).

Таблиця 17 – Класифікація програм дозвілля в
туристичних комплексах
Класифікаційна ознака Види
‒ паркові;
місце проведення ‒ клубні;
‒ готельні
‒ дитячі;
‒ юнацькі;
‒ молодіжні;
вік учасників
‒ для дорослих;
‒ пенсіонерів

56