Page 95 - 6447

Розділ 4.
ОСНОВИ БУДІВЕЛЬНОЇ СПРАВИ

В ПРОЕКТУВАННІ

4.1 Класифікація будинків і споруд та їхнє
функціональне призначення

Процес будівництва складається з вибору ділянки під

забудову, розроблення самого проекту, технічної документації,
технічної експертизи тощо та спорудження будівель, інженерних
споруд, мостів, доріг тощо. Поняття архітектура (від грец.
arhitekton – будівельник) означає мистецтво будувати будівлі.

Одночасно архітектура є сферою будівельної діяльності, що
відповідає рівню розвитку науки і техніки. Виходячи з видів
будівельної діяльності розрізняють архітектуру об'ємних споруд

(зведення житлових будинків, адміністративних, культурно-освітніх,
промислових і інших будівель і споруд); ландшафтну архітектуру
(садово-паркове мистецтво); містобудування (створення нових і

реконструкція старих міст, селищ, районів).
Основна особливість сучасного будівництва – з'єднання всіх
видів архітектурної діяльності в єдиний простір, що задовольняє

потреби людини. Будівельна справа, як архітектура з мистецтва
будувати, перетворилася на мистецтво формування простору.
Тріаду найважливіших вимог до архітектури сформулював
давньоримський архітектор Вітрувій: користь, міцність, краса.

Користь – вимога задоволення утилітарних потреб людини
архітектурним середовищем. Вимога функціональності
архітектури привела до появи різних типів будівель. Міцність

будівель і споруд залежить від їхніх конструкцій і конструктивних
схем. Вимога конструктивності визначає архітектурну
композицію будівлі. Всі конструктивні схеми складаються з
конструктивних елементів – що підтримують (стіни, опори) і

перекривають (балки, зведення). Конструктивні елементи
з'єднуються в архітектурні форми, створюючи естетичний ефект.
Вимога естетики, краси визначає архітектурно-художню композицію

будівлі. Критерії краси, художньої гармонії змінювалися з часом,
впливаючи на декоративність зовнішнього і внутрішнього
оформлення будівлі.

95