Page 252 - 6447

Сприятливі умови життєдіяльності людини в готелях
забезпечуються завдяки створенню комфорту як у самому готелі,
так і на території, що прилягає до нього. Загальний комфорт
внутрішнього простору готелів є інтегральним поняттям. Воно

включає екологічний, функціональний і естетичний комфорт
середовища будь-якого приміщення готелю.
Екологічний комфорт створюється оптимальним для

організму людини поєднанням температури, вологості, швидкості
руху повітря і впливу променистого тепла. Наприклад, у стані
спокою або при виконанні легкої фізичної роботи температура
взимку не має перевищувати 18–22, а влітку 23–25 °С; швидкість

руху повітря взимку має складати 0,15, а влітку – 0,2–0,4 м/с;
відносна вологість — 40–60 %.
Важливим компонентом мікроклімату будь-якого приміщення

є інсоляція (опромінення приміщень сонячними променями і
природне освітлення). Тривалість інсоляції для багатьох приміщень
готелів відповідно до санітарних норм і правил має складати не

менше ніж три години на день. У приміщеннях готелів, де люди
проводять велику частину доби, має бути завжди чисте і свіже
повітря та нормальний шумовий режим.

Функціональний комфорт визначає зручність експлуатації
будь-якого приміщення. Він забезпечує захист від довкілля,
безпеку і здійснення усіх функціональних процесів життєдіяльності
людини: сну, харчування, відпочинку, особистої гігієни,

розважання, ділових контактів тощо. Поділ усіх процесів
життєдіяльності людини в приміщеннях здійснюється прийомами
функціонального зонування як загального простору готелю з

виділенням функціональних блоків, так і мікрозонуванням.
Мікрозонування здійснюється також за допомогою
раціонального вибору обладнання і його оптимального
розташування в будь-якому інтер'єрі.

Естетичний комфорт визначає позитивний емоційний настрій
людини. Це забезпечується завдяки засобам і прийомам, за
допомогою яких досягається об'єднання всіх елементів інтер'єру у

єдине для сприйняття ціле. Естетичний комфорт інтер'єру залежить,
насамперед, від гармонійності предметно-просторового оточення,
від того, наскільки досягнута цілісність і погодженість його

елементів.

252