Page 7 - 6440

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Тема: “Основи роботи з растровою графікою. Отримання растрових
зображень”
Мета: набути навичок користування фотоелектронними пристроями (сканери,
камери) для отримання електронних копій документів з ―твердих‖ оригіналів;
навчитися переводити документ із растрового формату у текстово-графічний
документ, задавати параметри переведення документу та вивчити їх значення;
вдосконалити навички виведення документів на друк.
Прилади та обладнання: ПК, операційна система Windows, планшетний сканер
або БФП, програма оптичного розпізнавання тексту FineReader, методичні вказівки
щодо порядку виконання лабораторної роботи.

Короткі теоретичні відомості

Одним із завдань комп’ютерної графіки є перевід зображень одного виду до
іншого (друкованого у електронне, растрового у векторне, даних у графіку і
навпаки). При потребі переводу текстових та графічних матеріалів з друкованого
вигляду до електронного можна застосувати декілька технологій, однак основною
на даний час є наступна послідовність дій:
1. За допомогою фотоелектронних пристроїв отримується растрове зображення
необхідних друкованих матеріалів. Растрове зображення є електронною фотокопією
оригіналу. Залежно від мети копіювання та якості вихідного матеріалу задають
параметри растрового зображення (роздільна здатність (100-600ppi), тип файла (tif,
jpg), палітра (B/W, Gray, Color)). Перелічені параметри визначають також швидкість
отримання сканованої копії зображення.
2. За необхідності отримати придатний до редагування текст (якщо він є на
зображенні) документ необхідно «розпізнати (оцифрувати)», тобто перевести із
растрового зображення до векторного. Для виконання такої операції
використовують спеціалізоване прикладне програмне забезпечення, на зразок
програми FineReader. Такі програми працюють переважно з використанням
статистичних методів розпізнавання образів. Коректне розпізнавання можливе за
умови достатньої якості растрової фотокопії та вказування набору символів/слів,
тобто мови документа.
Записати розпізнаний документ для зберігання та подальшого використання
можна у файлах різних форматів, залежно від вимог подальшої роботи з документом
та можливостей роботи OCR програми. Документ можна зберігати у форматах
поширених текстових редакторів (*.doc, *.docx, *.odt тощо) або у форматах, які
дозволяють зберігання зображення із прив’язкою до текстового шару).
Зберігання документа у форматах текстових редакторів наводить на думку, що
розпізнаний текст у подальшому буде використовуватися як основа для формування
наступних документів. У такому випадку перед зберіганням варто провести вичитку
тексту для виявлення та усунення помилок розпізнавання. Варто зауважити, що
навіть найпотужніші OCR програми можуть помилково розпізнавати символи,
особливо при незадовільній якості сканованого документа-оригінала або при
похибках у визначенні роздільної здатності сканування.

5