Page 8 - 6435

де Р к, Р х – відповідно втрати короткого замикання і неробочого ходу
трансформаторів;
S i – потужність навантаження трансформаторів протягом часу Δt i;
m – кількість характерних режимів навантаження, яку визначають у
відповідності з річним графіком тривалості навантаження S(t);
n i, Δt i – кількість паралельно працюючих трансформаторів і тривалість їх
увімкнення.
Метод графічного інтегрування характеризується високою точністю,
проте дуже трудомісткий. Для спрощення обчислень на практиці переважно
користуються не річним, а добовими графіками за характерні періоди часу. Для
цього встановлюється кількість характерних діб в межах розрахункового
періоду. Втрати електроенергії, знайдені за вище наведеними формулами для
однойменних характерних діб, поширюється на весь розрахунковий період. Як
показали дослідження, такий спосіб не забезпечує необхідної точності через
постійний вплив на енергосистему регулярних та нерегулярних збурень, так як
схема, режими і втрати електроенергії не залишаються сталими протягом
розрахункового періоду часу.

1.3 Розрахунок втрат електроенергії за часом найбільших втрат

Графіки електричних навантажень P(t), Q(t) не завжди бувають заданими,
тому при визначенні втрат електроенергії часто користуються наближеними
методами розрахунку.
Одним з найпоширеніших наближених методів розрахунку є визначення
втрат електричної енергії за часом найбільших втрат , протягом якого за
максимального навантаження S нб втрати енергії були б такими самими, як за
змінного навантаження протягом року.
Річні втрати активної електроенергії в лінії обчислюють за формулою
2
S 2 P  Q 2
 W  нб R   нб нб R    P  , (1.4)
U 2 U 2 нб
ном ном
де Р нб – втрати активної потужності за найбільшого навантаження.

Час найбільших втрат  визначають розрахунковим шляхом залежно від
часу використання найбільшого навантаження Т нб і середнього значення
коефіцієнта потужності cos ср у припущенні, що графіки активних і
реактивних навантажень мають однакову форму. Залежності =f(Т нб, cos ср)
наводять у довідниках для узагальнених характерних графіків електричних
навантажень.
Наближене значення  можна визначити також за емпіричною формулою
2
 Т 
   , 0 124  нб  8760 . (1.5)
 10000 
Аналогічно визначають втрати активної енергії в обмотках
трансформаторів. Якщо на підстанції протягом року працює n однотипних
трансформаторів, то сумарні втрати активної електроенергії в трансформаторах