Page 7 - 6435
P. 7

За  неповної  режимної  інформації  вводиться  друга  група  припущень,
               основними з яких є такі:
                      1) навантаження в усіх вузлах розподільчої лінії однорідне навантаженню
               головної ділянки;
                      2)  графік  електричних  навантажень,  знятий  за  характерну  добу,
               вважається незмінним для відповідного характерного періоду часу;
                      3) втрати  неробочого  ходу  розподільчих  трансформаторів  вважаються
               незалежними від рівня напруги.

                      1.2  Розрахунок  втрат  електроенергії  за  графіками  електричних
               навантажень

                      Якщо відомий графік зміни сили струму на будь-якій ділянці мережі, то
               втрати електроенергії визначають класичним методом, який є найбільш точним.
               Точність досягається за рахунок інтегрування втрат потужності в часі
                                                               T
                                                      W    R3  I  2 dt ,                                                    (1.1)
                                                                t
                                                               0
               де     W – втрати електричної енергії, кВтгод;
                      І t – діюче значення струму в момент часу t, А;
                      R – опір елемента електричної мережі, Ом;
                      t – тривалість роботи елемента мережі, год.
                      Для  розрахунку  втрат  використовують  добові  або  річні  графіки
               навантаження  за  тривалістю.  Якщо  навантаження  лінії  змінюється  в  часі,  то
               сумарні  втрати активної енергії за розрахунковий період можна визначити як
               суму  втрат  енергії  за  різних  режимів  навантаження  згідно  з  графіком
               навантаження S(t):
                                                           n           R  n
                                                    W     P i t i    2    S i 2 t ,                                  (1.2)
                                                                                 i
                                                            i 1      U    i 1
               де     U – середній рівень напруги у вузлі навантаження;
                      Si – потужність навантаження, віднесена до інтервалу часу ti;
                      n – кількість інтервалів.
                      Оскільки  рівні  напруги  у  вузлах  навантаження  у  більшості  випадків
               невідомі  й  змінюються  в  невеликих  межах,  то  під  час  розрахунку  втрат
               електроенергії приймають U=Uном .
                      Річний графік тривалості навантаження S(t) можна одержати на підставі
               річних  графіків  тривалості  активних  P(t)  і  реактивних  Q(t)  навантажень.  За
               відсутності графіка Q(t) припускають, що реактивна потужність навантаження
               змінюється подібно активній  потужності й при визначенні повної потужності

               користуються середнім значенням коефіцієнта потужності cosср, яке умовно
               приймають сталим протягом року.
                      Аналогічно  розраховують  втрати  електроенергії  в  трансформаторах.  У
               випадку паралельної роботи однотипних трансформаторів з різною тривалістю
               їх увімкнення протягом року втрати активної енергії
                                                                   2
                                                      m  1   S              m
                                         W      P         i    t    P   tn                     (1.3)
                                             т      к               i     x     i  i ,
                                                       i n i    S ном       i 1
                                                       1
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12