Page 122 - 6435

Рисунок 5.15 – Добові графіки навантаження до і після компенсації
реактивної потужності

Сумарні втрати електроенергії складаються з втрат від передачі активної та
реактивної потужностей:

 W   W   W , (5.33)
а р

У разі виконання умови (5.32) складова втрат залишається сталою, в
той час як втрати від передачі реактивної потужності, а значить і сумарні

втрати електроенергії, досягають мінімальних значень внаслідок вирівнювання
графіка навантажень та зменшення максимального реактивного навантаження
лінії.

Оптимальну потужність нерегульованої КП можна визначити з умови
(5.32), прирівнявши сумарну площу графіка реактивних навантажень до нуля:

n
F  365  Q  Q k  t  WQ  Q k T  0, (5.34)
сп
i
i
i 1 
де WQ – кількість спожитої реактивної енергії;
сп
Q – потужність нерегульованих КП;
k
Т – тривалість розрахункового періоду.
Згідно з виразом
n
365  Q t i
i
Q  Q  i 1 , (5.35)
k ср
t

тобто оптимальна потужність КП дорівнює середній реактивній потужності
навантаження за розрахунковий період.
Для річного графіка реактивних навантажень
WQ 365 Q t
Q  сп  i i , (5.36)
k
8760 8760
де WQ – річна кількість спожитої реактивної електроенергії, яка в умовах
сп
експлуатації може бути визначена за даними приладів обліку.