Page 18 - 6434

розглядатися як серйозний довід взагалі. По-перше, істотні коливання цін на
сировину, електроенергію, нерухомість, котирувань цінних паперів і валют на
світовому рівні в країнах із чисто ринковими відносинами не можна вважати
ідеальним результатом управління. По-друге, якщо будьякий инструмент
управління має достатні можливості, то при неправильному його використанні
напевно можна завдати шкоди.
Можливість усунення або обмеження ринкової конкуренції. Цей довід взагалі
суперечить здоровому глузду. Держава спеціально створилоа
Антимонопольний комітет, щоб забезпечувати ринкову конкуренцію
виробників.
Дуже часто самі виробники роблять усе, щоб цієї конкуренції уникнути.
Якщо із приватними виробниками будуть конкурувати державні, то
конкуренція не поменшається, а, навпаки, зросте, і споживач виявиться у
виграші. Таким чином, основні аргументи супротивників державної власності
на підприємства можуть виявитися більш ніж сумнівними, носити не
науковий, а скоріше пропагандистський характер і використовуватися в
особистих інтересах.
Як же повинна бути влаштована державна власність і організований
державний контроль над підприємствами, щоб забезпечити економічну
безпеку держави і підприємств національної економіки? Будемо виходити з
тези, що держава повинна забезпечити гарні умови для ведення бізнесу, тобто
гарантовано надати приватним підприємствам усі необхідні їм ресурси. Тоді в
державній власності повинна обов'язково бути: сировинна
промисловість; енергетика; транспорт; зв'язок; земля і нерухомість,
комунальне господарство.
Наявність визначальної ролі держави в цих галузях дозволить
державі забезпечити приватний бізнес і конкуруючі з ним державні
підприємства інших галузей економіки всім необхідним для
створення високоефективних виробництв. У той же час повна
державна монополізація цих галузей зовсім неприпустима.
У макроекономіці економічна безпека - такий стан виробництва в
країні, при якому процес сталого розвитку економіки і соціально-економічна
стабільність суспільства забезпечується практично незалежно від наявності і
дії зовнішніх факторів.
Економічна безпека може бути досягнута в тому випадку, якщо
ступінь залежності від домінуючої економіки, а також ступінь загострення
внутрішньополітичної, соціальної та економічної ситуації не перевищує межі,
яка загрожує втратою національного суверенітету, істотним ослабленням
військової міцності, значним зниженням рівня і якості життя населення, або
зривом досягнення глобальних стратегічних цілей країни.
Рівні економічної безпеки визначаються наступними факторами:
1.
еополітичним і економіко - географічним положенням країни та пов'язаним із