Page 41 - 6421

Специфіка конституційного права полягає, по-перше, в тому
що воно містить фундаментальні положення які є визначальними
для інших галузей права, по-друге, в тому, що воно має
особливий предмет правового регулювання – суспільні

відносини, які виникають і діють у процесі здійснення влади
народом України, тобто, суспільні відносини, що виникають між
людиною і державою з приводу організації державної влади та

державного устрою в цілому, зокрема:
1. Відносини, які складають основоположні засади
народовладдя, суверенітету народу.
Суверенітет народу – це природне право народу бути

верховним і повновладним на своїй території. Суверенітет буває
потенційним і реальним.
Потенційним суверенітетом володіє практично будь-який

етнос, незалежно від того, має він свою державність чи ні,
оформився він у таку історичну спільність, як народ, визнаний
він іншими державами і націями чи ні.

Реальний суверенітет – це втілення в життя суверенних
прав народу, його волі йти таким шляхом, який він вважає
найкращим. Суверенна воля народу України, вільно сформована і

втілена у відповідних документах (передусім у Конституції
України), і є єдиним джерелом державної влади.
2. Відносини, які визначають особливості організації
державної влади, місцевого самоврядування тобто систему,

порядок формування і компетенцію її органів.
Влада – необхідний спосіб організації суспільства, процесів,
що відбуваються в ньому, в тому числі за рахунок імперативних

методів, які передбачають можливість підпорядкування волі
суб’єкта органам державної влади, застосування в разі потреби
примусу.
Державний суверенітет – це верховенство державної

влади всередині держави і незалежність її в зовнішніх
відносинах.
Декларація про державний суверенітет (прийнята

16.07.1990 р.) закріпила такі прояви державного суверенітету:
- верховенство Конституції і законів Республіки на своїй
території;

- громадянство України;

41