Page 128 - 6421

десятиліття. В країнах ОЕСР – на 21,2%, у США – 29,5%, у
Китаї – на 29%, у цілому по ЄС – на 22,7%, у тому числі у
Великобританії – на 36,4%. При цьому, як відмічено МЕА в
короткому огляді стану та перспектив розвитку світової

енергетичної сфери «World Energy Outlook Special Report 2015»,
лише за 2014 р. енергомісткість світової економіки скоротилась
на 2,3%, що більш у 2 рази перевищує темпи зниження світового

показника за останні 10 років, що стало наслідком підвищення
енергоефективності та структурних змін у більшості країн світу.
За прогнозом МЕА, енергомісткість та вуглеводомісткість
виробництва електроенергії до 2030 р. знизиться на 40%, що

обумовлено підвищенням енергоефективності в ключових
галузях промисловості і будівництва, а також впровадженням
національних і міжнародних стандартів з енергоефективності та

енергоменеджменту. Відносно збалансований розвиток світового
енергетичного ринку впродовж останніх 5 років з другої
половини 2014 р. було перервано зниженням цін на нафту та

відповідною зміною товаропотоків.
Ціна на головне паливо – нафту, установлена за останні
роки в межах 110 дол. за барель (Brent), із середини 2014 р.

почала знижуватися і вже у 2015 р. перебувала в діапазоні 40 –
60 дол. США з подальшим падінням до 30 дол. США за
барель (Brent) на початку 2016 р. До числа основних факторів
таких змін ціноутворення на ринку нафти можна віднести: тиск

на ринок зростаючого видобутку сланцевої нафти у США та її
експорту, уповільнення попиту на нафту в розвинених країнах і
Китаї, відмова ОПЕК від скорочення квот видобутку нафти, а

також відповідні торгово-політичні акції у практично всіх
регіонах світу.
За останні роки, на тлі незначного економічного зростання в
розвинених країнах (наприклад, Японії, Республіці Кореї, ФРН,

Великобританії, Франції, Італії, Іспанії), підвищився попит на
вуглеводневе паливо в країнах, які розвиваються, перш за все у
Китаї та Індії.

128