Page 122 - 6421
P. 122
принципів в галузі екології належать: визнання державного
суверенітету кожної держави, суверенна рівність окремих
держав, територіальна недоторканість і цілісність, міжнародно-
правова відповідальність у галузі екології, мирне розв’язання
міжнародних спорів і конфліктів, тощо. Основні із
загальновизнаних принципів закріплені у статуті ООН.
Вперше принципи міжнародного екологічного права були
сформульовані на Конференції ООН з проблем навколишнього
середовища (1972 р.), а саме:
– держава має право використовувати власні природні
ресурси у відповідності із своєю національною політикою. На неї
покладається відповідальність за те, щоб діяльність у межах її
юрисдикції чи контролю не спричиняла шкоди навколишньому
середовищу інших держав чи районів, які знаходяться за межами
національної юрисдикції;
– природні ресурси землі повинні бути збережені на благо
нинішнього і майбутнього поколінь шляхом ретельного
планування діяльності людини і управління нею;
– невідтворювані природні ресурси повинні розроблятися
таким чином, щоб забезпечувався їхній захист від вичерпання у
майбутньому, і щоб користь від їх розробки в міжнародних
просторах отримало все людство.
Формування принципів міжнародного екологічного права
продовжила Всесвітня Хартія природи, яка була схвалена
Генеральною Асамблеєю ООН і проголошена в резолюції від 28
жовтня 1998 року.
Найповніший перелік принципів міжнародного екологічного
права є у Декларації щодо навколишнього середовища і розвитку,
прийнятій Конференцією ООН (Ріо-де-Женейро, 1992 р.):
1. Турбота про людей займає центральне місце в зусиллях із
забезпечення стабільного розвитку. Люди мають право на
здорове і сприятливе життя в гармонії з природою.
2. Для досягнення стабільного розвитку захист
навколишнього середовища повинен бути невід’ємною частиною
процесу розвитку і не може розглядатися окремо від нього.
3. Всі держави і народи співпрацюють у вирішенні
найважливішого завдання викорінення бідності – необхідної
умови стійкого розвитку - з метою зменшення розриву в умовах
122