Page 115 - 6421

Із законністю нерозривно пов’язане питання правопорядку.
Можна говорити, що законність становить процес застосування
законів, а правопорядок – наслідок дотримання законів.
Правопорядок – це стан упорядкованості суспільних

відносин, що складаються в умовах законності.
Зміст правопорядку складає правомірна поведінка суб’єктів
права. Як певний стан правопорядок характеризується реальним

рівнем дотримання законності, забезпечення та реалізації
суб’єктивних прав, виконання юридичних обов’язків та
дотримання юридичних заборон усіма фізичними, юридичними
особами, державою та іншими суб’єктами права.

Важливе значення в здійсненні законності та формуванні
правопорядку мають її гарантії.
Гарантії законності й правопорядку – це засоби, за

допомогою яких забезпечується законність і правопорядок у
суспільстві, вони поділяються на загальні і спеціальні. До
загальних належать:

– економічні гарантії – це насамперед такий стан економіки,
що дозволяє більшості громадян задовольняти свої потреби не
перетинаючи меж закону;

– політичні гарантії законності включають реальність прав і
свобод громадян;
– соціальні гарантії означають наявність середнього класу,
забезпечення соціального захисту населення;

– духовні гарантії включають правову інформованість
населення, високий рівень правової культури суспільства.
До спеціальних належать:

– система чинного законодавства;
– діяльність конституційної юстиції;
– діяльність судових органів;
– діяльність правоохоронних і контрольно-наглядових

органів.

5.4. Поняття правосвідомості та правової культури.

Свідомість – це зумовлена рівнем розвитку суспільства

сукупність уявлень про світ. Серед видів суспільної свідомості

115