Page 53 - 6415

грошової одиниці, забезпечення своєчасних розрахунків шляхом
регламентації функціонування банківської системи та
стабільності грошового обігу через управління емісією, подальше
розширення безготівкових розрахунків банківських установ із

фізичними особами у різних сферах їнього обслуговування. Її
складові: емісійна, цінова, валютна і кредитна політики.
Грошово-кредитна політика забезпечує економіку стабільною

національною валютою, регулює грошовий обіг з метою
стимулювання економічного зростання за низької інфляції і
безробіття і сприяє залученню кредитних інвестицій до
фінансування інвестиційних проектів.

4. Митна політика – діяльність державних органів влади і
управління із застосування певного митного режиму для

розширення або скорочення експорту або імпорту. Реалізується у
формі протекціонізму і вільної торгівлі з використанням
тарифних та нетарифних інструментів регулювання.
5. Боргова політика – діяльність державних органів влади і

управління, яка передбачає систему дій та заходів щодо
уникнення або врегулювання боргових проблем держави,
забезпечення чи відновлення її платоспроможності та отримання

максимального ефекту від фінансування за рахунок запозичених
коштів. Боргова політика вирішує межі та умови державного
запозичення, порядок і механізми погашення боргу.
6. Інвестиційна політика – діяльність державних органів

влади і управління зі створення привабливого інвестиційного
середовища для пожвавлення інвестиційної діяльності та
нарощування обсягів інвестицій у національну економіку.

Основною метою фінансової політики є оптимальний
розподіл ВВП між галузями національної економіки, соціальними
групами населення, територіями. На цій основі має
забезпечуватись стійке зростання економіки, удосконалення її

структури, створення умов для розвитку суб’єктів
господарювання різних форм власності, спільних підприємств з
іноземним капіталом, акціонерних товариств, орендних

підприємств і створення надійних соціальних гарантій
населенню. Фінансова політика має сприяти раціональному
використанню ресурсів і максимальному використанню

можливостей для динамічного розвитку національного
виробництва і зростання національного капіталу.

45