Page 273 - 6415
P. 273

18.6. Загальна характеристика фінансів
                                               Скандинавських країн

                         Швеція. Досить низький рівень оподаткування податком на

                  прибуток корпорацій і одночасно найвищі ставки оподаткування
                  особистих  доходів  громадян.  Однак  ці  платежі  повертаються
                  громадянам  через  розгалужену  систему  програм  соціальної

                  підтримки,  що  не  викликає  у  платників  відчуття  надмірного
                  податкового  тягаря.  Підтвердженням  цього  є  незначні  за
                  європейськими  мірками  обсяги  тіньової  економіки.  Податки  на
                  доходи стягуються за трьома категоріями:

                         –  перша  -  податок  на  доходи  від  трудової  діяльності
                  (зарплати,  пенсії).  Місцева  частина  цього  податку  стягується  за

                  ставкою 26–35 % (найнижчі ставки у передмістях великих міст,
                  найвищі  –  у  сільській  місцевості  на  півночі  країни),  а
                  загальнонаціональна  –  за  ставкою  20–25  %  -  ставка  зростає  до

                  25 % при доході понад 441 тис. крон у рік;
                         – друга – податок на доходи від капіталу – базова ставка 30 %;
                         –  третя  –  податки  з  бізнесу  або  податки  на  прибуток

                  корпорації за ставкою 28 %.
                         Крім того всі працівники або їх роботодавці платять багато
                  внесків у різні системи соціального страхування, наприкдад, 7 %
                  до  пенсійного  фонду.  Серед  непрямих  податків  основне  місце

                  займають ПДВ і акцизи.
                         Пенсійна  система  до  1994  року  була  пов’язана  з  30  роками
                  трудового  стажу  і  розміром  пенсії  близько  60  %  від  середньої

                  заробітної  плати  по  країні.  Зменшення  рівня  народжуваності
                  привело  до  пенсійної  реформи,  що  остаточно  була  розроблена  у
                  1999 році і стосувалася громадян, які народилися після 1953 року.
                  Система  почала  складатися  з  трьох  рівнів:  розподільний,

                  накопичувальний і добровільний. З’явився вибір де зберігати гроші
                  –  у  державному  пенсійному  фонді  (35  %  майбутніх  пенсіонерів)
                  або  у  приватному  (близько  700  тис.  пенсійних  фондів,  де  власні

                  кошти накопичують близько 65 % майбутніх пенсіонерів).
                         Державний  сектор  представлений  у  соціальній  сфері  –
                  освіта, соціальне забезпечення, охорона здоров’я (95 % установ,

                  що надають медичні послуги – державні).
                         Приватизація підприємств державного сектору просувається
                  повільно, бо немає особливої необхідності в отриманні коштів від


                                                             265
   268   269   270   271   272   273   274   275   276   277   278