Page 10 - 6394

5. Ознайомлення з наявними на підприємстві технічними
засобами для проведення неруйнівного контролю та технічної
діагностики обладнання.
6. Вибір об’єкта контролю.
7. Вибір та визначення доцільності (ефективності) за-
стосування конкретного методу контролю.
8. Розроблення процедури технічного діагностування
конкретного виду обладнання:
- визначення основних типів дефектів обладнання та їх
критичних розмірів;
- вибір методу контролю, вивчення його фізичних основ,
характеристик приладів та давачів до них, навичок роботи з
ними;
- вибір взірців для настроювання перевірки параметрів
(працездатності) приладів;
- розроблення методики (технології) проведення контро-
лю;
- оцінка результатів контролю (реєстрація виміряних ха-
рактеристик, їх інтерпретація та оцінка);
- оформлення результатів контролю та прийняття рішен-
ня про доцільність подальшої експлуатації проконтрольо-
ваного обладнання.
Візуальний контроль здійснюється з метою виявлення
явних поверхневих пошкоджень тіла об’єкта контролю (ОК)
(рисок, тріщин, отворів, раковин, слідів корозії, промивів, роз-
шарування металу тощо), суттєвих відхилень форми (дефор-
мації, зігнутості, овальності, різностінності торцевих повер-
хонь та ін.), ділянок інтенсивного зносу і зовнішніх дефектів
зварних швів (непровари, поверхневі тріщини довільної орієн-
тації, підрізи і напливи, не заварені пропалини в металі шва).
Контроль здійснюється за ДСТУISO17637: 2003. Сумнівні ді-
лянки позначаються (обводяться) крейдою і потім контролю-
ються неруйнівними методами. Зовнішнім оглядом перевіря-
ють якість підготування і збирання заготовок, якість виконан-
ня зварних швів в процесі зварювання і якість готових зварних
з’єднань. Зазвичай зовнішнім оглядом контролюють всі зварні
з’єднання незалежно від застосування інших видів контролю.

9