Page 118 - 6391

Вимірювання твердості проводять для перевірки відпо-
відності твердості основного металу конструкцій вимогам
нормативно-технічної документації; визначення механічних
властивостей металу (непрямим методом); виявлення змін в
матеріалі, що виникли в результаті застосування технології
виготовлення, ремонту або у зв’язку з тривалою експлуата-
цією.
Вимірювання твердості може проводитися безпосеред-
ньо на діючій конструкції, або в лабораторних умовах на зра-
зках металу з використанням переносних твердомірів ста-
тичної або динамічної дії.
Під час наявних значеннях твердості поверхонь кон-
струкцій є можливість непрямим методом визначати інші
механічні характеристики: межу міцності, межу текучості,
межу витривалості, відносне видовження, відносне звуження.
Межа міцності ( , МПа) – напруження руйнування
В
зразка під час одновісного розтягу, яке визначається, як від-
ношення навантаження, під час якого відбувається руйну-
вання до початкової площі поперечного перерізу робочої час-
тини зразка.
Межа текучості (  , МПа) – (умовна межа текучості)
2 , 0
– напруження, під час якого залишкова деформація у зразку
(залишкове видовження) досягає 0,2 %. Визначається, як
відношення навантаження на зразок під час одновісного роз-
тягу, що викликає деформацію 0,2 %, до початкової площі
поперечного перерізу в робочій частині зразка.
Значення міцнісних характеристик металів і зварних
з’єднань визначають за результатами статичних випробувань
на розтяг (ГОСТ 1497 для основного металу і ГОСТ 6996 для
зварних з’єднань). З достатньо великим ступенем достовір-
ності для визначення міцнісних характеристик можна вико-
ристовувати кореляційні співвідношення між ними і резуль-
татами вимірювань твердості. Співвідношення між значен-
нями твердості ( HB ) і межею міцності металу приводяться в
ГОСТ 22761. Для непрямого визначення міцнісних характе-
ристик використовуються такі співвідношення:

117