Page 23 - 6388

ших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту,
слід бути гранично точним у викладенні думок автора, ко-
ректним щодо оцінювання його результатів і давати відповід-
ні посилання на джерело;
д) якщо необхідно виявити ставлення автора магістер-
ської роботи до окремих слів або думок із цитованого тексту,
то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак
запитання;
е) якщо автор магістерської роботи, наводячи цитату,
виділяє в ній деякі слова, то роблять спеціальне застереження,
тобто після тексту, який пояснює виділення, ставлять крапку,
потім дефіс і вказують ініціали автора роботи, а весь текст
застереження вміщують у круглі дужки. Варіантами таких
застережень є: (курсив наш. – М.Х.), (підкреслено мною. –
М.Х.), (розрядка моя. – М.Х.).
Оформлення списку використаних джерел. Список
використаних джерел – елемент бібліографічного апарату,
котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і
розміщують його після висновків. Починати слід з нової сто-
рінки і друкувати у вигляді заголовка зверху симетрично від-
носно тексту сторінки. Посередині рядка малими літерами з
першої великої друкують слова «Перелік посилань».
Бібліографічний опис складають безпосередньо за дру-
кованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних
покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, ско-
рочення назв і т. ін.
Джерела розміщують у порядку появи посилань у тексті.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати
відповідно до вимог державного стандарту ДСТУ ГОСТ
7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та
видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний
опис. Загальні вимоги та правила складання» з обов’язковим
наведенням назв праць. Приклад оформлення списку посилань
на джерела наведений в додатку Д.
Додатки. Додатки оформляють як продовження магіс-
терської роботи на наступних її сторінках або у вигляді окре-
мої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань
у тексті роботи.
22