Page 19 - 6388

розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть з
правого боку аркуша на рівні відповідної формули в круглих
дужках, наприклад: (3.1). В кінці номера крапку не ставлять.
Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у
наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні
вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знахо-
диться у рамці, то номер такої формули записують ззовні
рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Но-
мер формули-дробу пишуть на рівні основної горизонтальної
риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і
об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставлять справа
від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул
і звернене в бік номера.
Найбільші, а також довгі й громіздкі формули, котрі
мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інте-
грування, розміщують на окремих рядках. Це стосується
також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька
коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, мож-
на писати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі й
нескладні формули, що не мають самостійного значення, впи-
сують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів
треба писати безпосередньо під формулою в тій послідов-
ності, в якій вони написані у формулі. Значення кожного сим-
волу і числового коефіцієнта треба писати з нового рядка.
Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без дво-
крапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними
рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити
не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщу-
ється в один рядок, його слід перенести після знака рівності
(=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (∙) і ділення
(:).
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у
наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.
Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке:
формула входить до речення як його рівноправний елемент.
18