Page 23 - 6387

вильна постановка і чітке формулювання нових проблем часто
має не менше значення, ніж її вирішення. Саме вибір пробле-
ми значною мірою визначає стратегію дослідження взагалі і
напрямки наукового пошуку зокрема. Не випадково вважа-
ється, що сформулювати наукову проблему – означає показати
вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що
вже відомо і що поки не відомо науці з предмету дослідження.
Якщо магістр у процесі вивчення теоретичної бази може
показати, де проходить межа між знанням і незнанням про
предмет дослідження, тоді йому легко чітко і однозначно виз-
начити наукову проблему, сформулювати її сутність. Пункти
огляду літератури можуть мати такі назви: «Розвиток ідеї…»,
«Теоретичні засади…», «Наукові основи…», «Розвиток
уявлень про…», «Становлення та розвиток…» та інші.
У огляді літератури магістр окреслює основні етапи роз-
витку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично
висвітлюючи роботи попередників, магістр повинен назвати ті
питання, що залишилися невирішеними, і визначити своє
місце у розв`язанні проблеми. Доцільно закінчити цей розділ
коротким резюме щодо необхідності проведення досліджень у
даній галузі.
Огляд літератури з теми має виявити глибокі знання ма-
гістра зі спеціальної літератури, його вміння систематизувати
джерела, критично їх оцінювати, відокремлювати суттєве, оці-
нювати попередньо зроблене іншими дослідниками, визначати
головне в сучасному стані проблеми. Матеріали огляду слід
систематизувати в певній логічній послідовності. Тому пере-
лік праць та їх критичний аналіз необов`язково давати у хро-
нологічному порядку. Огляд робіт попередників слід робити з
питань обраної теми, а не з усієї проблеми в цілому. Всі
більш-менш цінні публікації, що мають пряме відношення до
теми роботи, треба назвати і критично оцінити.

6.3.2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
У другому розділі, як правило, обґрунтовують напрямок
дослідження, наводять методи вирішення завдань та їх порів-

22