Page 68 - 6383

17.2.1. Вихідна нівелірна основа
Вихідна нівелірна основа входить до нівелірної мережі геодинамічного
полігону та може бути закріплена:

 віковими трубчатими реперами типу 175г (див. рис. 17.2),
 глибинними трубчатими реперами (див. рис. 17.3).
У разі будівництва нових реперів слід використовувати конструкцію
компенсаційного біметалевого репера Чопенка Є.Ф (Чопенко Е. Ф. Глибинний
біметалевий репер/ Ф. Чопенко// Інж. геодез. – 1997. - Вип. 38. - С. 144-147)
[62], принципова схема якого наведена на рис. 17.8.
Кількість реперів вихідної нівелірної основи має бути не менше ніж три
на об’єкт. Якір репера має бути в корінних породах.
Деформаційні марки в фундаментах будівель і споруд закріпляють
стінними реперами – тип 143 (див. рис. 17.5,а). У разі знищення вимагається
негайне відновлення знака. Йому присвоюють ту ж нумерацію та величину
осідання, що були у знищеного знака (за необхідності величина осідання
визначають шляхом апроксимації величин осідань на сусідніх знаках).

В
1 – кришка; 2 – залізобетонний колодязь; 3 – головка; 4 – бітум; 5 –
теплоізоляція; 6 – гумова діафрагма; 7 – реперна труба залита бетоном;
8 –реперна труба діаметром 80-150; 9 – захисна труба з антикорозійним
покриттям; 10 – свердловина; 11 – сальник; 12 – сталевий наконечник з
якірними дисками; 13 – бетонний якір.
Рисунок 17.7 – Віковий трубчатий репер типу 175-г

68