Page 9 - 6382
P. 9

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 28

                                   ЗАСІЧКА КУТОВА ОБЕРНЕНА, ОДНОРАЗОВА

                     Мета  роботи.  Навчитись  виконувати  обернену  кутову  засічку  за

               допомогою електронного тахеометра.



                     28.1 Теоретичні відомості

                     Відомо,  що  обернена  засічка  використовується  для  визначення  координат

               точки стояння  (станції)  шляхом  виконання  вимірювань   на  декілька  пунктів  із

               відомими  координатами  (  без  необхідності  виконання  вимірів  на  цих  пунктах).

               Дякуючи  цьому  ми  маємо  змогу  безпосередньо,  перед  початком  вимірів,

               оптимально вибрати положення станції  на місцевості, яке забезпечує видимість

               на  точки  орієнтування    і  точки  які  будуть  виноситись  в  натуру,  зручне  для

               виконання  вимірів.  Звичайно,  що  ми  маємо  змогу  використати  дані  про

               попередньо  збережені  в  пам'яті  приладу  координати  пунктів  орієнтування.

               Програмне  забезпечення  дозволяє  відразу  після  закінчення  вимірів  переглянути

               нев’язки,  які  виникли  в  обчисленнях  при  визначенні  координат  станції  і

               виключити    ті  точки,  які  спричиняють  максимальні  похибки  в  обчисленнях.

               Замість  них  для  покращення  результатів  можна  додати  нові  точки.  Все  це,

               враховуючи високу точність приладів, дозволяє, в принципі, навіть відказатись

               від традиційної побудови будівельної сітки, попередньої підготовки даних для

               розпланування.  Замість  того  внести  в  пам'ять  координати  точок  геодезичної

               опори,  координати  точок,  якими  закріплюються  осі,  встановити  прилад  в

               зручному положенні на майданчику і за координатами закріпити потрібні точки

               в натурі з потрібною точністю.

                     Теоретично,  для  виконання  оберненої  засічки  необхідно  мати  хоча  б

               координати одного  пункту, наприклад Т 1 (див. рис. 28.1) (X т1, Y т1, H т1)  на який

               орієнтуємося, дирекційний кут напрямку з станції на цей пункт-  α т0-т1, виміряний

               вертикальний кут ВУ т0-т1 та виміряну відстань S т0-т1. Результатом є координати

               станції  (Т 0) (Х т0, У т0, Н т0).






                                                                  8
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14