Page 59 - 6378
P. 59
охолодженні, також не завжди збігається. Фазові перетворення в речовинах, що утворюють
мезоморфний стан тільки при охолодженні, називаються монотропними, на відміну від
енантіотропних перетворень, що спостерігаються як при нагріванні, так і при охолодженні
речовини. Ряд поліморфних перетворень всередині мезофази може мати також монотропний
характер.
Дуже часто на практиці необхідно розширити температурний діапазон мезофази або
збільшити різницю − між температурою просвітлення та плавлення рідкого кристала. З
пр
0
цією метою різні рідкі кристали перемішують в таких пропорціях, щоб утворилась
евтектична суміш. Температура плавлення такої суміші має різко виражений мінімум,
0
який нижче температури плавлення кожного з компонентів. Величина температури
просвітлення буде проміжною між температурами просвітлення кожного з компонентів
суміші.
Якщо суміш утворена речовинами, молекули яких мають однакову будову та якщо
ці речовини утворюють ідеальні розчини, то склад евтектичної суміші можна дуже точно
обчислити за допомогою рівняння Шредера-Ван Лаара.
Рівняння Шредера-Ван Лаара не можна застосовувати в тому випадку, коли один з
компонентів суміші має будову, що значно відрізняється від будови інших компонентів, або
ж якщо він не утворює мезофазу. Але навіть якщо компоненти суміші схожі, температури
0
та , що обчисленні теоретично, треба перевірити експериментально.
пр
Явища, що викликанні дією на рідкі кристали електричного поля, різноманітні.
Електричні властивості рідких кристалів вивчаються найчастіше в тонких шарах, і, мабуть,
експериментальні результати слід віднести до всієї системи, що складається з
рідкокристалічного шару та електродів, які одночасно є й поверхнями, що служать основою.
Перш за все слід враховувати вплив цих поверхонь, на рідкий кристал, що орієнтується,
інжекцію електродами носіїв зарядів, а також адсорбцію іонів на електродах, що є причиною
гістерезису для багатьох електричних явищ і утрудняє розподіл поля в зразку внаслідок
утворення електричного подвійного шару.
Електричні явища в рідких кристалах мають найчастіше нелінійний характер,
пов’язаний з термічною та електричною передісторією зразка.
Спонтанна орієнтація молекул в рідких кристалах призводить до того, що ці
речовини проявляють оптичне двопроменезаломлення, властиве деяким твердим кристалам.
Світло, що проходить через однорідно впорядковані шари рідких кристалів, розпадається на
два промені: незвичайний, напрямок поляризації якого збігається з напрямком оптичної осі
рідкого кристала, й звичайний, з напрямком поляризації, перпендикулярним до цієї осі.
Кристал вважається оптично позитивним, якщо − > 0, й оптично негативним, якщо
− < 0; та – коефіцієнти заломлення незвичайного й звичайного променів.