Page 59 - 6378
P. 59

охолодженні, також не завжди збігається. Фазові перетворення в речовинах, що утворюють

               мезоморфний  стан  тільки  при  охолодженні,  називаються  монотропними,  на  відміну  від
               енантіотропних перетворень, що спостерігаються як при нагріванні, так і при охолодженні

               речовини. Ряд поліморфних перетворень всередині мезофази може мати також монотропний

               характер.
                        Дуже часто на практиці необхідно розширити температурний діапазон мезофази або

               збільшити різницю  −  між температурою просвітлення та плавлення рідкого кристала. З
                                     пр
                                           0
               цією  метою  різні  рідкі  кристали  перемішують  в  таких  пропорціях,  щоб  утворилась
               евтектична  суміш.  Температура  плавлення     такої  суміші  має  різко  виражений  мінімум,
                                                               0
               який  нижче  температури  плавлення  кожного  з  компонентів.  Величина  температури

               просвітлення  буде  проміжною  між  температурами  просвітлення  кожного  з  компонентів
               суміші.

                        Якщо суміш утворена речовинами, молекули яких мають однакову будову та якщо
               ці  речовини  утворюють  ідеальні  розчини,  то  склад  евтектичної  суміші  можна  дуже  точно

               обчислити за допомогою рівняння Шредера-Ван Лаара.
                        Рівняння Шредера-Ван Лаара не можна застосовувати в тому випадку, коли один з

               компонентів суміші має будову, що значно відрізняється від будови інших компонентів, або

               ж якщо він не утворює мезофазу. Але навіть якщо компоненти суміші схожі, температури 
                                                                                                              0
               та  , що обчисленні теоретично, треба перевірити експериментально.
                   пр
                        Явища,  що  викликанні  дією  на  рідкі  кристали  електричного  поля,  різноманітні.

               Електричні властивості рідких кристалів вивчаються найчастіше в тонких шарах, і, мабуть,
               експериментальні  результати  слід  віднести  до  всієї  системи,  що  складається  з

               рідкокристалічного шару та електродів, які одночасно є й поверхнями, що служать основою.

               Перш  за  все  слід  враховувати  вплив  цих  поверхонь,  на  рідкий  кристал,  що  орієнтується,
               інжекцію електродами носіїв зарядів, а також адсорбцію іонів на електродах, що є причиною

               гістерезису  для  багатьох  електричних  явищ  і  утрудняє  розподіл  поля  в  зразку  внаслідок
               утворення електричного подвійного шару.

                        Електричні  явища  в  рідких  кристалах  мають  найчастіше  нелінійний  характер,
               пов’язаний з термічною та електричною передісторією зразка.

                        Спонтанна  орієнтація  молекул  в  рідких  кристалах  призводить  до  того,  що  ці

               речовини проявляють оптичне двопроменезаломлення, властиве деяким твердим кристалам.
               Світло, що проходить через однорідно впорядковані шари рідких кристалів, розпадається на

               два промені: незвичайний, напрямок поляризації якого збігається з напрямком оптичної осі
               рідкого  кристала,  й  звичайний,  з  напрямком  поляризації,  перпендикулярним  до  цієї  осі.

               Кристал  вважається  оптично  позитивним,  якщо   −  > 0,  й  оптично  негативним,  якщо
                                                                    
                                                                          
                −  < 0;  та  – коефіцієнти заломлення незвичайного й звичайного променів.
                      
                 
                                   
                              
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64