Page 39 - 6377

Для одночасного усунення усіх аберацій необхідно створювати досить складні

оптичні системи. Як правило йдуть іншим шляхом – усувають повністю тільки ті недоліки,
які особливо шкідливі для тих цілей, для яких призначена оптична система, і миряться з

неповним усуненням решти недоліків.

36.5. Оптичні прилади (мікроскоп, зорова труба). Око людини є складною
біологічною оптичною системою, що характеризується певною роздільною здатністю, тобто

найменшою відстанню між елементами спостережуваного об’єкту (які сприймаються як

крапки або лінії), при якому вони ще можуть бути відрізнені один від одного. Для
нормального ока при видаленні від об’єкту на т.з. відстань найкращого бачення ( =

250 мм) мінімальна роздільна здатність складає приблизно 0,08 мм (а у більшості людей —
близько 0,20 мм), що відповідає куту зору не менше однієї кутової хвилини. Розміри

мікроорганізмів, більшості рослинних і тваринних клітин, дрібних кристалів, деталей
мікроструктури металів та сплавів і т.п. значно менші від цієї величини. Кут зору можна

збільшити, наближаючи предмет до ока. Проте це не завжди можливо (наприклад, для

астрономічних об’єктів). Крім того, існує обмеження чіткого спостереження предмета при
наближенні його до ока внаслідок існування границі акомодації ока. Розширити можливості

ока людини можна за допомогою різних оптичних приладів. Для збільшення кута зору при

спостереження і вивченні дрібних об'єктів призначені мікроскопи різних типів, а при
розгляді макроскопічних, але віддалених об’єктів – зорові труби (телескопи). За допомогою

мікроскопів визначають форму, розміри, будову та багато інших характеристик
мікрооб'єктів. Мікроскоп дає можливість розрізняти структури з роздільною здатністю до

0,20 мкм.
Мікроскоп (від ггрецького μικρός – малий і σκοπεῖν – дивлюсь) – оптичний пристрій

для отримання збільшених зображень об’єктів (або деталей їх структури), невидимих

неозброєним оком.
Найпростіший мікроскоп складається із двох лінз — об’єктива і окуляра, розділених

значним у порівнянні з їх фокусними відстанями проміжком і з’єднаних трубою – тубусом.
Об’єктив – лінза із дуже малою фокусною віддалю. Він підноситься близько до об'єктної

площини, на якій лежить призначений для вивчення об’єкт. Об’єктив забезпечує велике

збільшення і створює обернене дійсне зображення. Це зображення ще раз перевертається
окуляром, через який його розглядає дослідник. В сучасних мікроскопах як об’єктив, так і

окуляр – складні оптичні системи. Сучасні мікроскопи мають також додаткову систему
освітлення об’єкта спостереження, що лежить на предметному столику, макро- та мікро-

гвинти для настроювання різкості зображення, систему управління положенням конденсора,

який відіграє основну роль в системі освітлення. В залежності від призначення, у
спеціалізованих мікроскопах можуть бути використані додаткові пристрої і системи.