Page 133 - 6377

Рисунок 6 – Схема та зовнішній вигляд фотоелектронного помножувача: 1 – ініціюючий

фотон; 2 – сцинтилятор; 3 – світловий фотон; 4 – фотокатод; 5 – фокусуючий електрод; 6 –
електрони; 7 – динод; 8 – корпус фотоелектронного помножувача; 9 – анод; 10 – електричні

контакти.

Класична теорія виявилася не в стані пояснити закономірності комптонівського

розсіювання. Вони були пояснені тільки на основі квантової теорії. Розглянемо зіткнення

фотона з вільним електроном з врахуванням того, що при цьому повинні виконуватися
закони збереження енергії і імпульсу. Оскільки в результаті зіткнення електрон може стати

релятивістським, цей процес будемо розглядати на основі релятивістської динаміки.
Нехай на вільний електрон, який у початковий момент часу знаходився у стані

2
спокою, з енергією спокою падає фотон з енергією і імпульсом /. Після зіткнення
′
′
′
енергія фотона стає рівною , а енергія і імпульс електрона віддачі і . Згідно законів
збереження енергії і імпульсу системи фотон-електрон, запишемо до і після зіткнення
наступні рівності:

′
2
′
+ = + , (36)

2
′
2
2
′2 = / + ′/ − 2 / cos , (37)

де друга рівність записана на основі теореми косинусів для трикутника імпульсів (рис. 7)