Page 259 - 6376
P. 259

Можливі  механізми  біологічної  дії  електромагнітного  поля.  Механізм  дії

               електромагнітного  випромінювання  на  живі  організми  то  сих  пір  остаточно  не
               розшифрований.  Існує  декілька  гіпотез,  що  пояснюють  біологічну  дію  електромагнітного

               поля. В основному вони зводяться до індиціюванню струмів в тканинах і безпосередньому

               впливу  поля  на  клітковому  рівні,  в  першу  чергу  з  його  впливом  на  мембранні  структури.
               Вважається, що під дією електромагнітного поля може змінюватися швидкість дифузії через

               біологічні  мембрани,  орієнтація  і  конфірмація  біологічних  макромолекул,  крім  того,  стан

               електронної  структури  вільних  радикалів.  Вочевидь,  механізми  біологічної  дії
               електромагнітного поля мають, в основному, неспецифічний характер і пов’язані зі зміною

               активності регуляторних систем організму.
                        Вплив  електромагнітного  випромінювання  на  хімічні  реакції.  Живі  організми

               являють собою складні гетерогенні системи, в яких біоколоїдам і фізико-хімічним реакціям
               належить  головна  роль.  На  підставі  неперервних  багаторічних  досліджень  декількома

               вченими було показано, що швидкість реакції в колоїдних системах залежить від сонячної

               активності і розташування відносно геомагнітних полюсів, причому основна причина цього –
               зміна  під  впливом  електромагнітного  поля  властивостей  води  –  загального  компонента

               реакцій в живих і неживих об’єктах.
                        Вплив  електромагнітного  поля  на  клітину.  Мішенню  для  ініціації  будь-якого

               адаптуючого ефекту, в першу чергу, є мембрани, плазматичні і внутріклітинні, обмежуючі
               різні органели і внутріклітинні компоненти. Відома велика чутливість кліткових мембран до

               дії самих різних хімічних і фізичних агентів, у тому числі до опромінення. Морфологічні і

               функціональні порушення мембран виявляються практично відразу після опромінення і при
               дуже малих дозах. Зміна іонного складу, що виникає при цьому, може ініціювати в клітині

               проліферативні  процеси.  Окрім  зміни  проникності  біологічних  мембран  і  прискорення

               активного  транспорту  катіонів  натрію,  під  впливом  електромагнітного  випромінювання
               відбувається активація перекисного окислення ненасичених жирних кислот і розгалуження

               процесів окислення і фосфорилірування в мітохондріях.
                        Вважається,  що  всі  ці  зміни  на  рівні  клітини  розвиваються  з  наступних  причин.

               Електромагнітне поле впливає на заряджені частинки і струми, внаслідок чого енергія поля
               на рівні клітини перетворюється в інші види енергії. Атоми і молекули в електричному поле

               поляризуються,  полярні  молекули  орієнтуються  по  напрямку  розповсюдження  магнітного

               поля.  В  електролітах,  якими  є  рідкі  складові  тканин,  після  впливу  зовнішнього  поля
               виникають  іонні  струми.  Змінне  електричне  поле  викликає  нагрівання  тканей  живих

               організмів як за рахунок змінної поляризації діелектрика (суглобів, хрящів, кісток), так і за
               рахунок  виникнення  струмів  провідності.  Тепловий  ефект  є  наслідком  поглинання  енергії

               електромагнітного поля. Чим більша напруженість поля і час впливу, тим сильніше виражені
   254   255   256   257   258   259   260