Page 54 - 6375

функцією процесу, а не функцією стану системи. Її числові значення будуть різними при

переході системи з одного фіксованого стану в інший залежно від характеру процесу між
цими станами. Тому нескінченно мала зміна кількості теплоти не є повним диференціалом, і

її позначають . Кількість теплоти, як і роботу, вимірюють у джоулях (Дж). Кількість

теплоти і робота мають ту спільну властивість, що вони є мірами процесів передачі енергії, а
числове значення їх суттєво залежить від виду цих процесів. Проте між роботою і теплотою є

принципова відмінність: робота – це макрофізична форма передачі енергії впорядкованого

руху, а теплота – це сукупність мікрофізичних процесів передачі енергії.
15.4. Теплоємність газів. Поняття кількості теплоти пов’язане з іншою

термодинамічною величиною – теплоємністю. Теплоємність визначається відношенням
кількості теплоти , яку дістало тіло при нескінченно малій зміні його стану в певному

процесі, до зміни температури тіла:

= . (2)
0

Теплоємність хімічно однорідного тіла пропорційна його масі тобто

= . (3)
0

де – теплоємність одиниці маси, або питома теплоємність даного тіла. Молярна

теплоємність (теплоємність моля речовини) пов’язана з питомою теплоємністю
співвідношенням

= , (4)

де – молярна маса речовини.

Позначимо молярні теплоємності при ізобарному процесі – , при ізохорному – ,

при ізотермічному – , при адіабатному – .

ад
Зважаючи на те, що елементарна кількість теплоти є лінійним диференціалом,
який залежить від виду процесу, теплоємність системи також повинна залежати від виду
процесу, при якому відбувається теплообмін.

15.5. Перше начало термодинаміки. Змінити стан системи, тобто її параметри і,

отже, внутрішню енергію можна двома способами: виконанням системою роботи проти
зовнішніх сил (або виконанням роботи зовнішніми силами над системою) і наданням системі

(або її відведенням) певної кількості теплоти. У загальному випадку перехід системи з