Page 148 - 6374

Рисунок 10 – Будова вуха людини.

Хоча звукові хвилі сприймаються органами слуху, сучасна техніка дає можливість
спостерігати їх візуально, тобто робити звук видимим. Це зумовило необхідність більш

глибокого вивчення явищ, що виникають при поширенні звукових хвиль. Так, вивчаючи
властивості звуку, що лежать за межами сприймання на слух, необхідно знати методи

візуального спостереження їх. Виявляється, що значно легше проводити аналіз складних

звуків мови або музики не на слух, а за допомогою візуального аналізу картини звукових
хвиль.

Звук як фізичне явище характеризується певною частотою, інтенсивністю або

звуковим тиском, набором частот. Це – об’єктивні характеристики звуку. Людські органи
слуху сприймають звук за гучністю, висотою (висота тону) і тембром. Ці характеристики

мають суб’єктивний характер.
Фізичному поняттю інтенсивності звуку відповідає фізіологічне відчуття гучності

звуку. Зауважимо, що поняття інтенсивність і гучність звуку не рівнозначні. Встановлено,
що гучність зростає значно повільніше, ніж інтенсивність звуку. Суб’єктивна гучність звуку

не піддається точному кількісному вимірюванню. Проте оцінку гучності звуку можна

зробити за допомогою досить наближеного фізіологічного закону Вебера-Фехнера.
Відповідно до цього закону з наростанням інтенсивності звуку його гучність змінюється

наближено за логарифмічним законом. Якщо інтенсивність звуку , а поріг чутності , то
0
гучність звуку