Page 55 - 6371

Рисунок 1.23 – Схеми спорудження підводного переходу
трубопроводу через водні перешкоди способом похило-
направленого буріння

Буріння може проводитись з застосуванням, наприклад,
струминної шарошки, яка з допомогою гідравлічної енергії
бурового розчину розмиває породи. Положення долота під час
буріння контролюється спеціальним зондом, який передає
дані про місце знаходження долота на поверхню, де їх
обробляють з допомогою комп’ютера.
За положенням долота ведеться постійний контроль і
оператор бурової установки має можливість у будь-який
момент відкоригувати його. Точність виходу долота в
наміченому місці складає  0,1 м. після виходу долота в
потрібному місці проводять розширення свердловини до
потрібного розміру. Через пробурену свердловину послідовно
протягують різного діаметра і типу розширювачі до тих пір,
поки свердловина не досягне потрібного діаметра.
Розширення можна проводити двома способами: ходом
вперед і ходом назад. Під час розширення грунт змішується з
буровим розчином і виноситься на поверхню в спеціальні
відстійники. Свердловина розширюється до тих пір, поки її
діаметр не буде перевищувати діаметр трубопроводу на 30-
50%.
Для розширення свердловин пробурених в піску, глині,
сланцях застосовують ріжучі розширювачі (рисунок 1.24, а), в
глині з валунами зубчаті розширювачі (рисунок 1.24, б), в
скельних породах шарошкові розширювачі (рисунок 1.24, в).
Для збільшення діаметра свердловини шляхом стискання
грунту в сторони від її осі застосовують калібруючі
розширювачі (рисунок 1.24, г).

53