Page 15 - 6371

Розмиви в середній частині русла річки характерні для
стрічково-грядового і осередкового типів руслового процесів.
При спорудженні трубопровід необхідно розташовувати
нижче межі розмиву дна річки. Розмиви прибережних ділянок
підводних трубопроводів відбуваються в основному при
осередковому і побічному типах руслового процесів.
Розмив берегових ділянок відбувається найбільш часто
при обмеженому і вільному меандруванні руслового процесу.
Річки вільного типів мандрування мають середню швидкість
розмиву берегів до кількох десятків метрів в рік. Тому для
попередження розмиву трубопроводів необхідно призначити
глибину закладання трубопроводу нижче відміток
максимальних глибин плеса.

Конструктивні схеми підводних трубопроводів

Підводний перехід, як правило, являє в плані двох- або
трьохтрубну систему. Число труб може бути і більшим. При
середньому рівні води 75 м і більше перетин водної
перешкоди згідно норм рекомендується здійснювати з
обов’язковим прокладанням резервної нитки трубопроводу.
Тільки як виключення при ширині річки більше 75 м
допускається при відповідному обґрунтуванні укладання
однониткового переходу. На рисунку 1.9 зображена схема
підводного переходу. Як вже зазначалося підводний
трубопровід заглиблюється в грунт нижче можливої границі
розмиву дна річки і її берегів. У цьому випадку не
проводиться кріплення дна; берега ж річки, як правило не
закріплюються. Якщо ж трубопровід не може бути укладений
нижче меж розмиву, то ділянки, на яких можливий розмив
кріпляться в обов’язковому порядку. В межах довжини
підводного переходу бажано укладати трубопровід без
попередньо вигнутих кривих вставок, так як це ускладнює
умови будівництва і статичну роботу матеріалу труб. Такі

13