Page 50 - 6350

транспорт, видобуток корисних копалин, комунальне господарство,
агропромисловий комплекс, лісова промисловість, водне
господарство та ін.). Слід також враховувати можливу дію
навколишнього природного середовища на техногенні об’єкти
народногосподарського комплексу.
Отже, геоінформаційні системи:
- найбільш об’єктивно оцінюють і враховують зміни стану
довкілля, щоб запобігти катастрофічних наслідків подій природного
походження (повені, зсуви, просадки, землетруси і т.ін.);
- дозволяють реалізувати політику управління
природоохоронною діяльністю у такий спосіб, щоб мінімально не
шкодити навколишньому природному середовищу. Для прийняття
дійсно оптимальних управлінських рішень потрібна не просто
актуальна інформація, а вона потрібна оперативно і, що головне, у
вигляді, зручному для прийняття рішень. Величезна кількість даних,
які накопичені та постійно оновлюються у сфері екологічного
моніторингу та ведення баз даних – постійно змінних параметрів
про стан довкілля на певній території – повинна бути максимально
упорядкована, систематизована та структурована, щоб забезпечити
її обробку та подання результату у вигляді, котрий буде найбільш
об’єктивним і зручним для користувача. При цьому повинен бути
врахований досвід обробки екологічних даних, накопичений у світі.
А світовий досвід свідчить, що найкращим способом представлення,
зберігання і оброблення інформації, яка має просторову складову
(географічну прив’язку), є геоінформаційні системи. Важливість
впровадження ГІС-технологій у природоохоронну практику
підкреслюється в Законі «Про екологічний аудит», і в
Загальнодержавній програмі розвитку водного господарства (Закон
України від 17 січня 2002р. №2988-ІІІ) та в багатьох інших
державних та галузевих документах.

50