Page 22 - 6349

Західний ланцюг утворюють Приморські й Пеннінські Альпи;
центральний хребет формують Бернські, або Центральні Альпи; а
східний хребет – Доломіти й Австрійські Альпи.
Карпати – по суті продовження Альп. Вони мають складну
будову, оскільки складаються із давніх гірських порід, перекритих
шаром молодших відкладів, зім'ятих у складки і розбитих
розломами. Чимало порід хребта утворилося з відкладів
мезозойського океану Тетіс. Найвищі карпатські гребені височіють
у словацьких Татрах, де їхні стрімкі, кам'янисті стіни здіймаються
над U-подібними льодовиковими долинами. У Румунії ланцюг
ділиться на кілька хребтів, найвищий з них – Трансільванські
Альпи. Широкі й родючі долини, озера й гірсько-лісові ландшафти
– головні ознаки Карпатського регіону.
Кавказькі гори утворюють справжній природний кордон на
сході Європи, у їх складі два паралельні хребти, розділені
центральною западиною. Південно-східні, переважно вапнякові,
вершини гір мають карстовий рельєф. А от на північному заході
знаходиться значно вищий хребет, сформований вулканічними
породами. Саме в цих горах міститься найглибша (1 470м) у світі
печера «Сніжна» (Грузія).

3.8 Історія Землі та її біосфери

Докембрійський еон вважали своєрідною геологічною terra
incognita, що невідомо коли виникла і не залишила після себе
жодних викопних слідів. Тільки в 1956р. Клер Патерсон визначив
вік Землі і метеоритів – 4 550млн. років. Відтоді було виявлено
скам'янілості, вирахувано вік порід, розгадано таємницю
виникнення Сонячної системи. Відомо, що в ранній історії Землі
відбулося чимало катастрофічних змін.
Близько 4 500 млн. років тому планетне тіло завбільшки з
Марс зіткнулося з Землею, відколовши від неї величезну масу
породи. Уламки утримувані силою земного тяжіння, спочатку були
розплавлені і обертались навколо Землі у вигляді кільця, потім
охопили і зрослися шляхом акрецій, утворивши супутник – Місяць.
Первісне нарощування суходолу і відокремлення мантії від ядра, що
супроводжувалося метеоритними бомбардуваннями, завершилось
утворенням місячного
22