Page 42 - 6348
P. 42

промислових  видів  риб:  оселедця,  калкана,  глоси,  осетра,  севрюги,
                           зникнення осетрових риб);
                                 будівництво гребель і водосховищ на основних, живлячих море
                           ріках  (Дон,  Кубань),  перетворення  цих  водосховищ  на  гігантські
                           промислові   відстійники,   наприклад    Цимлянське    водосховище
                           перетворилося на азотно-марганцево-нікелево-кобальтовий відстійник,
                           у водах якого концентрація міді у 12 разів вища ГДК, кадмію – у 60,
                           нафтопродуктів  –  в  4,  повно  ДДТ  у  всіх  ланках  екосистеми,  активно
                           розвиваються аміачні замори, синьо-зелені водорості;
                                 інтенсивне  впровадження  в  сусідніх  регіонах  зрошуваного
                           землеробства  (зменшення  річкового  стоку)  й  рисосіяння  замість
                           традиційних  культур,  що  призвело  до  інтенсивної  хімізації,
                           забруднення  ґрунтів  і  вод,  засолення,  з'явилося  1700  водозаборів  у
                                                                                      3
                           басейні  Дону, який почав недодавати щорічно в  Азов 6-8  км  прісної
                                                      3
                           води (Кубань недодає 5-6 км  щорічно). Якби не води з Чорного моря,
                           що підтікають у Азов через Керченську протоку, він висох би раніше
                           Аралу;
                                 зростання  забруднення  довкілля  викидами  хімічної  й
                           металургійної  промисловості  (Маріуполь,  Ростов,  Таганрог)  –  лише
                           Маріуполь (металургійний комбінат «Азовсталь») викидає близько 800
                           тис. т токсикантів на рік;
                                 інтенсивне будівництво на узбережжі й косах моря численних
                           пансіонатів  і  баз  відпочинку,  що  негайно  призвело  до  активного
                           зростання побутових відходів, каналізаційних стоків у море. На якість
                           морського  середовища  в  прибережній  зоні  впливає  масове  купання
                           людей.  Це  призводить  до  таких  негативних  наслідків  як:  1)  люди
                           стоптують  морське  дно  на  мілководді,  руйнують  гнізда,  кладки
                           морських організмів; 2) люди виловлюють рибу, молюсків, крабів, що у
                           зонах  масової  рекреації  виконують  санітарну  роль;  3)  купання  самої
                           людини  викликає  хімічне  забруднення  морської  води,  адже  з  її  тіла
                           змиваються бактерії (до 10 млн. бактерій за 10 хв. від однієї людини).
                           Австрійські  вчені-гідроекологи  підрахували,  що  від  однієї  людини  за
                           один день купання у воду попадає 94 мг фосфору, 1515 мг азоту, 778 мг
                           натрію, 735 мг калію, 38 мг кальцію, 1333 мг хлору, шкірне сало, піт;
                                 неконтрольоване  лавиноподібне  зростання  зливу  пестицидів  у
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47