Page 9 - 6347

80 -ті роки – загострення кризи і протиріч між багатою Північчю
(Північна Америка, Європа, Японія) і бідним Півднем: ідея «золотого
мільярда».
1992 – Конференція ООН з довкілля і сталого розвитку в Ріо-де-
Жанейро, «Порядок денний на XXI століття», участь України (І. Плющ).
1997 – Кіотський протокол.
2002 – Всесвітній самміт у Йоганнесбурзі (ПАР) зі стійкого розвитку.
2003 – Форум «Довкілля для Європи» у Києві
2009- Форум «Глобальні зміни клімату» у Копенгагені.
8
1.6 Сучасне розуміння екології

Перед людством на весь зріст
постає проблема виживання –
центральна проблема сучасної науки.
Дисципліна, яка її вивчає,
і має назву «екологія людини».
М.М. Мойсеєв

Визначення екології
Вперше термін «екологія» (від грец. ойкос – житло, місцеперебування
та логос – наука) запропонував у 1866р. німецький вчений Ернест Геккель, як
взаємовідносини рослин і тварин між собою і з навколишнім середовищем.
Згодом екологія із чисто біологічної дисципліни значно розширила
свій зміст і стала системною наукою про взаємовідносини людини, природи і
господарства. Екологія об’єднує знання багатьох класичних дисциплін –
географії, геології, хімії, фізики, біології, соціології, економіки, теології і т.д.
На Заході екологія залишилась у лоні біологічних наук, чого вимагають і
наші біологи, а те, що у нас називається екологією в новому розумінні,
визначають як інвайроментологію (environment – довкілля), тобто науку про
навколишнє середовище з людиною і господарством.
«Екологія в широкому розумінні
об’єднує в собі десятки наукових
напрямків, хоча, на жаль, у наш
час іще не має так необхідних
екологів-професіоналів широкого
профілю. Ця ситуація вкрай небезпечна:
вона веде до серйозних економічних
втрат і соціальних збитків. Екологи
найвищої кваліфікації все ще роз’єднані».
О.В. Яблоков,
російський зоолог, еколог
Сучасна екологія – це одна з головних фундаментальних наук про
взаємовідносини живої і неживої природи, нова філософія людства, що
перебуває в стадії формування. Це наука про середовище нашого проживання