Page 81 - 6347

Існуючі в Україні і в світі методи визначення сучасної екологічної
ситуації ґрунтуються на порівнянні змін навколишнього середовища
природним шляхом та під впливом техногенного навантаження лише на
вивченні обмеженої кількості компонентів ландшафтів, а саме: грунтів, води і
повітря. У вказаній роботі пропонується не тільки ці три, а всі десять
складових геоекосистеми. Важливим при цьому є рівнозначне і детальне
вивчення усіх десяти компонентів.
Розрахунки фонового вмісту того чи іншого елементу в тому чи
іншому середовищі виконуються шляхом групування вмісту елементів за
характерними їх інтервалами. По кожному інтервалу враховується середній
вміст в своїй групі. Фоновий вміст Сф – це такий, що характеризує не менше
2/3 або 66,6% проб з мінімальним вмістом. Фон розраховується як сума
середніх вмістів, поділена на кількість цих проб. Після розрахунків фону
будувалися поелементні еколого-техногеохімічні карти. На карту виносяться
ізолінії рівних концентрацій елементів (ізоконцентрати – ік), які повинні
відповідати середньому вмісту елемента в кожному характерному інтервалі.
Тобто ізолінії концентрацій елементів на картах проводяться не довільно, а
тільки через характерні інтервали. Тільки тоді ізолінії будуть передавати
характер розповсюдження елемента в ландшафті. Це обґрунтовується
характером розподілу вмістів того чи іншого елементу в своїх інтервалах.
Виконані також розрахунки кларків концентрації елементів у
компонентах ландшафтів. Кларк концентрації (Кк) – це показник відносної
поширеності елементу в конкретному компоненті ландшафту. Ці дані
порівнювалися з регіональним фоном елементу.
За методикою В.М. Гуцуляка (2002р.), виконані розрахунки
коефіцієнтів концентрації елементів та сумарних показників забруднення
компонентів ландшафту. Коефіцієнт концентрації (Кс) або аномальності
хімічних елементів – це показник ступеня накопичення того чи іншого
елемента на його фоновому вмісті. Кс визначається відношенням реального
вмісту в даній точці кожного компоненту довкілля до його фонового вмісту.
Сумарні показники забруднення того чи іншого компоненту ландшафту
характеризують його стійкість по відношенню до антропогенного
навантаження. Якщо останнє не перевищує здатність ландшафту до
самоочищення, то виникають екологічні ситуації різної складності, які і
оцінені кількісно на прикладі Гусятинського району.
Користуючись базою даних з коефіцієнтів концентрації (Кс) елементів
та сумарних показників забруднення (Zc), побудовані карти розподілу цих
параметрів, які показують розповсюдження по території аномальних вмістів
хімічних елементів в компонентах ландшафту. Це наближає нас до оцінки
екологічного стану того чи іншого компоненту ландшафту. Коефіцієнт
екологічної небезпечності хімічного елементу (К НБ) розраховувався як
відношення вмісту хімічного елемента в кожній точці конкретного
компоненту ландшафту (Сі) до гранично допустимої концентрації.

80