Page 4 - 6343

говорять про його особистість.
Як індивіди, люди відрізняються один від одного не
тільки морфофізіологічними особливостями, такими як ріст,
тілесна конституція, колір очей, тіш нервової системи, але й
психологічними властивостями — здібностями,
темпераментом, емоційністю.

Здібності визначаються як індивідуально-психологічні
особливості людини, що виражають її готовність до
оволодіння певними видами діяльності і до успішного її
здійснення.
Основи здібностей закладені генетично.
Існують природні передумови здібностей — задатки
(немає відомостей, у чому вони полягають). Те, наскільки
проявиться й оформиться задаток, залежить від умов
індивідуального розвитку. Розрізняють часткові (окремі,
функціональні) здібності і здатність до певної професії,
спеціальності.
До часткових здібностей відносяться: інтелектуальні,
творчі, ділові, організаторські, художні, до спостереження, до
запам'ятовування, до витривалості, музичний слух та ін.
Вони обумовлені, як правило, особливим розвитком
окремих якостей. Так, творчі здібності включають почуття
нового, піддатливість новому, допитливість, схильність
«докопуватися» до суті складних проблем, схильність до
експериментування, повага до даних методів науки й ін.
Другий вид здібностей — здібності до певної професії,
спеціальності, виду діяльності. Вона включає окремі
часткові здібності і якості, які відносяться до інших
властивостей — спрямованості, характеру, психофізіології.
Вищий ступінь розвитку здібностей називається талантом.
Талант — це сполучення здібностей, що дає людині
можливість успішно, самостійно й оригінально виконувати
яку-небудь складну трудову діяльність.