Page 12 - 6340
P. 12
методологій екологічної оцінки, що придатні для порівняння альтернатив. Також можна
застосувати підхід вивчення випадків. Запропонований проект може бути порівняний з
подібними проектами, які вже були втілені раніше.
Використання переліків для перевірки та іноді для характеристики екологічного впливу
дуже часто застосовується при існуючих процесах ОВНС. Перелік для перевірки змушує оцінку
розглядати стандартизовану множину діяльності або ефектів для кожної запропонованої
діяльності, таким чином надаючи процесу оцінки єдиного вигляду. Перелік для перевірки може
використовуватись для визначення порогів екологічного впливу, таким чином вказуючи, чи
необхідна повномасштабна ОЕВ для певного проекту, чи результатом оцінки можна встановити
несуттєвість впливу.
Матриці дуже ймовірно є найпопулярнішою методологією ОВНС. Одне з її загальних
застосувань - для порівняння альтернативних дій. Альтернативні дії (заходи, проекти, місця,
плани) перераховані у колонці назв, тоді як рядки - то критерії, які мають визначити вибір
альтернативи. У кожному елементі матриці висновок може бути записаний з вказівкою, де
альтернативна діяльність ймовірно матиме позитивний чи негативний ефект, що стосується
вказаного критерію. Дуже часто висновок виражається у числовому значенні або символі, що
вказує рівень інтенсивності ефекту. Навіть більше, існує можливість застосувати відносну вагу
до різних критеріїв, коли оцінюється повна матриця. Матриця Леопольда складається з 100
колонок, які представляють приклади з акцій-випадків, та 88 рядків, що представляють
екологічні компоненти та характеристики. На першому кроці колонки, які відповідають природі
запропонованої діяльності перевіряються. Тоді для кожної відміченої колонки вивчаються
елементи, які відповідають екологічному впливу. Два рахунки (за шкалою з 1 до 10) записують
до кожного елементу, що відокремлений нахиленою рискою (/); перший рахунок представляє
масштаб можливого впливу, тоді як другий рахунок представляє важливість можливого впливу.
Здобутковий вплив вказується плюсом (+).
Звіт ОВНС задокументовує процес оцінки впливу, і є основним інформаційним джерелом
для тих організацій та осіб, які з ним знайомляться та коментують, а також презентує чітко та
об'єктивно параметри, які мають бути розглянуті у процесі прийняття рішення. Чіткість,
об'єктивність та стислість є дуже важливими при підготовці звіту ОВНС. Після складання звіту
по ОВНС складають “Заяву про екологічні наслідки”, яка після обговорення з громадськістю
подається в пресу для опублікування. А, власне, матеріали ОВНС подаються на Державну
екологічну експертизу.
Питання для самоперевірки:
1. Методології екологічної оцінки.
2. Порівняльні методології.
3. Абсолютні методи порівняння.
4. Технологія Делфі.
5. Аналіз витрати-прибутки.
6. Адаптація загальних статистичних методів багатьох змінних.
7. Оцінка ризику.
8. Матриці.
9. Переліки для перевірки.
10. Наближення.
11. Географічні інформаційні системи.
12. Графічне накладання.
13. Математичне моделювання.
14. Екологічні індекси.
15. Методи оцінки місць проживання.
16. Загальні вимоги до складання проектних та передпроектних звітів.
17. Порядок розгляду матеріалів ОВНС в складі проектної та передпроектної документації.
18. Державна екологічна експертиза.
19. Елементи “Заяви про екологічні наслідки”.
20. Порядок подання Заяви про екологічні наслідки.
21. Опублікування Заяви про екологічні наслідки в засобах масової інформації.
12