Page 12 - 6332
P. 12

ресурсозбереження і безвідходні технології;
                  збереження біорізноманіття;
                  перетворення екології на керівний інструмент;
                  екологізація усього виробництва.

                        3.3 Положення Землі в космічному просторі

                Ще  в  епоху  палеоліту,  як  стверджують  корифеї  археології
           академіки О.П. Окладников і Б.О. Рибаков, тобто  кілька сот тисяч
           років тому, первісні люди жили у світі духів. Дух Сонця – володар
           дня, духи Місяця і зірок – панують вночі. Були духи у дерев, квітів,
           звірів, каменів і ін. Люди вірили в те, що духи їх підтримують, тобто
           будували модель навколишнього світу зрозумілою для себе.
                Приблизно десять тисяч років тому виник міфічний світ богів.
           Люди пояснювали навколишній простір їх діями. У міфічному світі
           єгиптян джерелом життя вважався первісний океан, або Бог Сонця
           Ра. Над ним літав Геб  – Земля – плоский диск з горами по краях.
           Тіло прекрасної богині Нут було небесним куполом. Прикраси на її
           тілі – це планети і зірки. Щодня на човні Бог Ра переправлявся по
           спині Нут, щоб повернутись назад підземними ріками.
                В  древньому  Китаї  вважали,  що  світ  виник  під  впливом
           взаємодії інь і янь – жіночого і чоловічого начал. Філософи древньої
           Греції  Платон  (427-347рр.  до  н.е.)  і  Евдокс  (408-355рр.  до  н.е.)
           наблизились  до  матеріалістичного  сприйняття  світу,  а  Аристотель
           близько 250 р. до н.е. розробив геоцентричну гіпотезу будови світу,
           поставивши в центр його Землю.
                Більшість  сучасних  космологів  вважають,  що  Всесвіт  почав
           своє  існування  15  мільярдів  років  тому,  в  результаті  вибуху
           надзвичайно малого, гарячого і дуже щільного тіла.
                Фактично,  це  був  гігантський  прискорювач  елементарних
           частинок. На це наштовхнуло відкриття у 1929р. Едвіном Хабблом
           процесу розширення Всесвіту: більшість галактик віддаляється від
           Чумацького  Шляху,  їх  відстань  від  нього  є  пропорційною.  Якщо
           галактика знаходиться у два рази дальше від Чумацького Шляху, то
           і швидкість її у два рази більша і т.д. Кожній галактиці необхідний
           однаковий час, щоб добратись від точки відліку до точки, де вона
           зараз  знаходиться.  Якщо  прокрутити  час  назад,  то  приблизно  15
           мільярдів років усі галактики знаходились в одному місці в один і
           той самий час.
                                             12
   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16   17