Page 86 - 6330

16.5 КСЕБ Європи

О.М. Адаменку протягом багатьох років вдалось зібрати досить повні
бази даних, що характеризують екологічний стан основних природних
компонентів європейських ландшафтів. Це були досить складні і нелегкі для
виконання маршрути європейськими автобанами разом з моїми помічниками
і колегами В.М. Кучмою, І.М. Климчуком, О.Р. Стельмахом та багатьма
іншими, з якими ми відібрали проби грунтів, поверхневих вод, рослинності в
різних країнах Центральної та Східної Європи. Постійну допомогу у зборі
матеріалів, а іноді і у відборі проб, надавали мені численні колеги – екологи,
географи, біологи Ласло Башша (Угорщина), Олдржих Мікулик, Антонін
Вайсхар, Владімір Хнілічка (Чехія), Єжи Ковальський, Тадеуш Герлах, Лєшек
Старкель (Польща), Арно Гофман, Ханс Херманн (ФРН), Дмитро Димитров,
Милана Снєжева (Болгарія), Петер Йордан (Австрія) та багато інших.
У 1992р. у м.Відні була опублікована карта масштабу 1:3 000 000
«Природокористування і проблеми навколишнього середовища Центральної
та Східної Європи» за редакцією Петера Йордана, яка в значній мірі
облегшила нашу задачу. Ця карта врахувала попередні дослідження стану
довкілля і визначення його на основі відібраних та проаналізованих проб, що
дало початок розроблення моніторингової мережі Європейської
міждержавної комп’ютеризованої системи екологічної безпеки.
Головний принцип природокористування як політики і економіки
майбутнього – це збереження природних ресурсів, що є основою виживання
людства, і охорона навколишнього середовища, без якості якого неможливо
зберегти генетичний фонд. Антропогенні зміни довкілля стають
проблемними, коли вони ускладнюють або роблять неможливим попередній
підхід до природокористування, або коли стає неможливим використання
старих засобів і методів використання природних ресурсів. Проблеми в
природокористуванні виникають, коли відбуваються порушення стандартів
якості навколишнього середовища і коли порушується баланс використання і
відновлення ресурсів. Розмір нанесених збитків вираховується згідно ступеня
порушенності довкілля. Якщо вони переходить межу в 1%, то є загроза
невідновленості стану довкілля.
Дослідження О.М. Адаменка дозволили виділити на території
Центральної та Східної Європи, яка включає Німеччину, Чехію, Словаччину,
Польщу, Литву, Бєларусь, захід Росії, Австрію, Угорщину, Румунію, Україну,
Молдову, Словенію, Хорватію, Сербію, Боснію і Герцеговину, Чорногорію,
Македонію і Болгарію, систему із 15 моніторингових профілів, які
пересікають досліджувану територію з південного заходу на північний схід.
На профілях обґрунтована мінімальна кількість геоекологічних полігонів –
199. На кожному полігоні відібрані проби атмосферного повітря, які були
проаналізовані на вміст O2, CO2, SO2, ацетону і хлору. Там же зібрані зразки
грунтів і визначений вміст в них Cd, Pb, Cu, ДДТ.
85