Page 83 - 6330
P. 83

Усі наведені вище матеріали дозволили побудувати Екологічну карту
          Івано-Франківської  області  –  перший  її  варіант  у  1992р.  (вона  була
          опублікована у газеті «Галичина») і другий, основний варіант – у 2006р. На
          основі цієї карти виконано геоекологічне та еколого-туристичне районування.
          Останнє  увійшло  до  «Маркетингової  стратегії  розвитку  туризму  в  Івано-
          Франківської області».На карті еколого-туристичного районування виділено 5
          зон  туристичного  використання  території  у  залежності  від  їх  екологічного
          стану:
               • Зони сприятливі для розвитку туризму та будівництва туристичних і
          готельних комплексів зі сприятливим екологічним станом;
               •  Зони  перспективного  розвитку  туристичної  інфраструктури  з
          нормальним екологічним станом;
               • Зони задовільних перспектив розвитку туризму;
               •  Зони  обмежених  перспектив  розвитку  туризму,  що  вимагають
          додаткових екологічних досліджень;
               •  Зони  несприятливі  для  розбудови  туристичної  індустрії  із-за
          екологічних обмежень.

                              16.3 КСЕБ регіонів України

               Ця  система  розроблялась  О.М.  Адаменко  у  1996-1998рр.  разом  зі
          студентами-дипломниками  В.І.  Боднаренком  і  Ю.П.  Кузик  (Боднаренко)  і
          була завершена у 1999-2004рр. О.М. Побігун в кандидатській дисертації, яку
          вона захистила в 2005р.
               Карпатський   регіон   включає   Львівську,   Івано-Франківську,
          Чернівецьку  і  Закарпатську  області.  Наукові  засади  геоекологічного
          моніторингу розробляли І.П. Герасимов, К.В. Ананічев, О.М. Адаменко, Ю.А.
          Анохін,  Л.М.  Філіппов,  В.А.  Ковда,  В.А.  Барановський,  Ю.А.  Ізраель,  І.П.
          Ковальчук,  І.М.  Волошин,  А.В.  Мельник,  Г.І.  Рудько,  С.Ю.  Бортник,  В.В.
          Стецюк,  М.А.  Голубець,  П.Г.  Шищенко,  Л.Л.  Малишева,  Л.П.  Царик,  Г.І.
          Денисик, С.І. Кукуруза та багато інших.
               Для    організації   регіонального   геоекологічного   моніторингу
          О.В.Побігун  використала  робочий  масштаб  польових  досліджень  –  1  :  500
          000. Враховуючи відносно просту геологічну будову, поширення геологічних
          свит,  характер  переносу  повітряних  мас,  великі  контури  ґрунтів  та
          ландшафтне  районування  території  на  площі  близько  56,6  тис.  км2  обрано
          579  точок  спостережень,  які  майже  рівномірно  охоплюють  весь  регіон
          досліджень  в  межах  Закарпатської,  Івано-Франківської,  Львівської,
          Чернівецької  областей.  Використано  також  дані  по  території  Дністровської
          долинної екосистеми, включаючи і Тернопільську область.
               За сумарним показником забруднення виділено геоекологічні райони з
          умовно   сприятливою  ситуацією  (СПЗ=1),  задовільною  (1<СПЗ<5),
          напруженою    (5<СПЗ<10),  критичною  (10<СПЗ<100),  катастрофічною
          (СПЗ>100).
                                             82
   78   79   80   81   82   83   84   85   86   87   88