Page 8 - 6329
P. 8

7
           талого розвитку при КМУ під головуванням першого віце-прем’єра.
           Але цей орган функціонує скорше як громадська структура.
                Нашій  країні  допомагає  ПРООН  –  Програма  розвитку  ООН.
           Документи  РІО-92,  Ріо+5  лише  у  2000р.  були  опубліковані
           обмеженим тиражем. До цього відсутнє відповідне законодавство. Є
           лише матеріали на 13 сторінках, які готувались 5 років.
                В таких умовах з’являються інші програми, наприклад СЕБР
           Києва, Севастополя, інших міст. Дехто розробляє такі програми для
           районів,  вузів  і  навіть  підприємств.  Хаос  –  це  не  кращий  спосіб
           рішати  проблему.  Особливість  СЕБР  для  України  –  це  вирішення
           комплексу: екологічних, соціальних, економічних  проблем, які для
           розвинутих  країн  вже  не  є  актуальними.  Адже  вони  створили
           необхідні умови матеріальну базу для переходу до СЕБР, а також:
                  розвиток особистості,
                  самовдосконалення кожного члена суспільства,
                  здатність продукувати нові знання,
                  інформативність,
                  вміння змінити довкілля на краще.
                Отже,  для  України,  щоб  перейти  до  суспільства  СЕБР,
           необхідно  зробити  досить  багато  в  галузі  нової  природоохоронної
           політики, в економіці, техніці, соціальній і гуманітарній сферах.
                Є три етапи охорони природи:
                ▲  І.В.  Мічурін:  «Нам  нечего  ждать  милостей  от    природы,
           взять их у неё – наша задача».
                ▲ Природу потрібно охороняти: Червоні книги, НПП і т.д.
                ▲ Охороняти потрібно людину.
                В  доісторичний  період  природоохоронна  діяльність  наших
           предків регулювалась системою приписів і заборон через шаманів.
           Коли  почала  розвиватись  наука  екологія,  актуальними  стали
           висловлювання  Ф.  Енгельса  про  вирубування  лісів  Месопотамії,  а
           пізніше  праці  Дж.  А.  Тойнбі,  Л.  Гумільова,  К.  Юнга,  Тейяр  де
           Шардена, Ф. Броделя, П. Тутковського,  В. Антоновича, Ю. Липи та
           ін. На початку XX ст. зміни у природі розглядались як небажані на
                                            х
           фоні розвитку промисловості. В 60  роках оптимістично уявлялось,
           що   негативні   наслідки   можна   подолати   з допомогою науково-
           технічного  прогресу  (НТП).  Але  останній  лише  поглибив
                                            х
           екологічний  негатив.  У  70-80   роках  утворився  імператив
           «раціональне природокористування».
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13