Page 6 - 6329

5
речовини, енергії та інформації забезпечувала сталий розвиток у
палеоліті і неоліті.
Пізніше зростала кількість населення, вдосконалювались
способи виробництва, людина боролась за максимальне
забезпечення своїх потреб, не думаючи про обмеженість ресурсів.
М. Бердяєв: «Людина шукає не змісту життя, а благ життя». Ці
блага і стали на перешкоді сучасному розвитку людства.
Проблеми взаємодіє людини з природою вперше порушив у
1969р. Генеральний секретар ООН у Тан, який показав, що
наближається глобальна екологічна катастрофа, причиною якої є:
демографічна лавина, вичерпування ресурсів та забруднення
довкілля.
З того часу більшість великих держав усвідомили загрозу і
прийняли екологічний імператив як пріоритет свого розвитку.
Але спроба розв’язати екологічні проблеми через
впровадження екологічно чистих ресурсо- і енергозберігаючих
технологій достатньо лише для гальмування негативних процесів у
довкілля, а зупинити ці процеси вони не в змозі. Отже, екологічна
криза продовжується. Щороку:
6 млн. га земель перетворюються на пустелі;
11 млн. га лісів зникає з лиця планети;
росте нестача прісної води;
збільшується дефіцит енергетичних ресурсів;
кислотні дощі зменшуються родючість ґрунтів, знищують
ліси і водойми, завдають шкоди істотним і культурним
пам’ятникам;
зростає загроза глобального потепління із-за парникового
ефекту;
частішають екстремальні надзвичайні ситуації (повені,
посухи, буревії і т.д.);
підвищується рівень Світового океану;
руйнується озоновий шар, що спричиняє розвиток
онкозахворюваності і т. ін.;
зростає бідність населення, голод, контрастність між
державами (парадигма «золотого мільярдів»).
Особливі проблеми розвитку виникли для країн СНД після
розпаду СРСР, в тому числі і для України: техногенне навантаження
«єдиного народногосподарського комплексу» на Україну (2,7%