Page 26 - 6329
P. 26
25
Кременчуці – 33 %, у Вінницькій області – 30 %, схожа ситуація
спостерігається по всій Україні. Усього 45 % населення України
споживає питну воду, яка не відповідає стандартам якості, що
прийняті ще в 1982 р. і далекі за вимогами порівняно з
європейськими. Рівень понад 5 ГДК (гранично допустимі
концентрації, при яких відбуваються шкідливі біохімічні та
фізіологічні зміни в організмі) у підземних водах першого водонос-
ного горизонту, з якого живляться колодязі, – звичайне явище для
півдня України.
Незважаючи на складний екологічний стан у багатьох
регіонах, інвестиції у природоохоронне будівництво скорочуються
(у 1998 р. освоєно в 2,7 рази менше капіталовкладень, ніж у 1990 р.).
У загальному обсязі частка природоохоронних капіталовкладень не
перевищує 2 %.
Якщо в 1998 р. частка асигнувань на охорону навколишнього
природного середовища у видатках зведеного бюджету становила
0,21 % всіх видатків і 0,07% ВВП, то на 1999 р. намічалося вже
відповідно 0,18 і 0,05 %. Водночас надходження від екологічних
платежів і податків за користування природними ресурсами в
дохідній частині бюджету мали становити майже 12 %, а частка
природного капіталу у складі національного багатства країни –
54 %.
Частка всіх природоохоронних витрат, як показують
розрахунки, протягом 1996-1998 pp. перебувала в межах 0,3-0,4%
ВВП. Це безпрецедентно низький рівень, особливо враховуючи
низьку абсолютну величину ВВП на душу населення. Його не
можна виправдати навіть кризовою економічною ситуацією. У
більшості країн Східної Європи частка природоохоронних витрат
коливається в межах 1,5-4 % ВВП, а показник ВВП на душу
населення перевищує український у 2-10і більше разів.
Кожне суспільство засновує свої системи життєзабезпечення
на властивому йому природно-ресурсному потенціалі (ПРП) і у
властивий для нього спосіб облаштовує середовище свого існуван-
ня – творить свою ойкумену. Усі ресурси, крім території, мають
властивість перерозподілятися. І лише територія – це такий ресурс,
який є або його немає, тобто він не транспортується. В усіх інших
випадках, коли комусь чогось бракує, наприклад суми активних
температур для вирощування збіжжя в достатній кількості, можна у
встановленому порядку «підключитися» до чужого фотосинтезу,