Page 29 - 6328

і самокорекцїі в напрямку підвищення ефективності системи.
Економічна система тільки тоді зможе набути здатність до
самокорегування в напрямку екологізації, зберігаючи властиву їй
здатність до саморегулювання, спрямовану на підвищення
ефективності, якщо екологічні явища (наслідки й ефекти)
отримають адекватну даній системі економічну форму оцінки.
Методики економічної оцінки природних ресурсів і наслідків
впливу на природне середовище складають основу реалізації даного
принципу.
Для економічної оцінки природних ресурсів
використовуються такі базові показники: витрати на відтворення
якісних і кількісних характеристик одиниці даних природних
ресурсів; економічний ефект (рента) від використання одиниці
природного ресурсу. Для визначення еколого-економічних втрат
використовуються такі базові величини: додаткові витрати
суспільства у зв'язку зі змінами в навколишньону середовищі; 2)
економічна оцінка втрат суспільства (утрати сільськогосподарської
і лісової продукції, утрати праці, ін.), пов'язаних з екологічною
деструкцією; упущена вигода, пов'язана з екологічною деструкцією;
витрати уповільненого зростання регіонів, пов'язані з необхідністю
збереження і підтримки на необхідному рівні стану екосистем
(тропічних лісів, боліт, ін.), вигодами від яких користуються інші
регіони; витрати на повернення навколишнього середовища в
попередній стан; витрати, пов'язані зі створенням страхових
екологічних фондів для майбутніх поколінь або на випадок
надзвичайних ситуацій (екологічних аварій і катастроф).
Принцип «екологізації економічних чинників». Даний
принцип є і логічним продовженням, і завершенням попередніх. Він
спрямований на реалізацію концепції платного
природокористування, тобто включення в систему економічних
інтересів підприємств екологічного вектора. Досягається це
впровадженням системи еколого-економічних інструментів
(платежів, штрафів, податків).
Економічна система повинна мати здатність до
самокорегування в напрямку підвищення еколого-економічної
ефективності.

Г) Принципи екологічних цілей, або від задоволення
потреб - до формування життєблагодатних комплексів
Розглянемо це детальніше (табл.. 3.4)