Page 27 - 6328

середовище (викиди і концентрації шкідливих речовин; ступінь
фізичного впливу на компоненти природного середовища, ін.),
повинні гарантувати неперевищення екологічних порогів. У свою
чергу, екологічні нормативи (стандарти) повинні служити базою
для оцінки необхідних кількісних і якісних характеристик товарів і
послуг. АА.Ф. Реймерс (1990) цілком конкретно сформулював
орієнтовні значення екологічних порогів.
Екологічні пороги за Реймерсом А. Для енергетичних систем:
- поріг виходу зі стандартного стану - близько 0,1-1,5% від
норми;
- поріг деградації (деструкції') — десяті частки й одиниці
відсотків від норми;
- поріг виходу зі стаціонарного стану — близько 1% від норми
(наприклад, внесення хімічних речовин);
- поріг руйнування — близько 10% від норми. В. Для
популяційних систем:
- поріг виходу зі стаціонарного стану (коливань) - 7-18%, у
середньому 10% від норми;
- поріг поступової, але неухильної деструкції - близько 70%
від середнього приросту (самопоновлення);
- поріг катастрофічного саморозширення або самозвуження -
105-106, дуже рідко 107—108 порівняно із середньою кількістю
особин популяції.
Зазначені величини приблизні і мають неодмінною умовою
безперервність дії (або її досить часту періодичність) і вихідну
стаціонарність природних систем (Реймерс, 1990).
Нормативи навантажень на природне середовище мають
розроблятися на основі глибокого дослідження процесів
функціонування і самовідновлення глобальної екосистеми та її
локальних складових.
Цілком імовірно, біосферні нормативи навантажень за рівнем
їх наслідків можуть поділятися на такі групи:
глобальні (наприклад, обсяг надходження тепла; обсяг
вилучення біомаси, продукування кисню, ін.);
національні (наприклад, надходження шкідливих речовин в
атмосферу, воду, ґрунти; інтенсивність вилучення лісових ресурсів і
т.д.);
локальні (наприклад, надходження в дану водойму шкідливих
речовин, вилучення з даної екосистеми популяцій і т.д.). Основна
функція нормативів навантаження на природне середовище -
гарантувати стійкість екосистем, попередити їх деградацію.
Принцип «урахування реакції природи». Один і той самий
фактор є згубним для однієї екосистеми і нейтралізується внаслідок
природного розкладання в іншій. Отже, необхідне корегування