Page 9 - 6324
P. 9

Алюмінієві     сплави     поділяють     на   два    види:
            деформаційні  та  ливарні.  Деформаційні  алюмінієві  сплави
            використовують       для     отримання      листів,     стрічок,
            різноманітних профілів, прутів,  труб шляхом прокатування,
            пресування,  кування,  штампування,  гнуття  та  інших
            способів,  які  супроводжуються  пластичним  деформуванням
            матеріалу.  Вироби  з  цих  сплавів  використовують  у
            будівництві     най-ширше.     Ливарні     алюмінієві    сплави
            застосовують  у  вигляді  виливків.  Внаслідок  недостатньої
            пластичності  їх  використовують  мало,  лише  у  вигляді
            дрібних фасонних деталей.
                  Легуючими      компонентами      у    структурі    сплаву
            найчастіше є сполуки з алюмінієм.
                  Поліпшити  механічні  якості  алюмінієвих  сплавів
            можна шляхом термічної чи механічної обробки.
                  Для одержання оптимальної структури сталь піддають
            термічній  обробці.  При  нагріванні  сталі  до  температури
            переходу  ґратки  фериту  в  аустеніт  (890...920  °С)  через
            нерівномірне  збагачення  зерен  фериту  вуглецем  на  місці
            зерна  фериту  утворюється  кілька  з  аустеніту.  Під  час
            повільного охолодження на повітрі в різних частинах зерен
            аустеніту  цементит  утворюється  також  неодночасно,  що  в
            свою  чергу,  розбиває  його  на  кілька  зерен  фериту.  Цей
            процес  називається  нормалізацією.  У  результаті  сталь  стає
            більш однорідною, зростає її в'язкість і пластичність.
                  При швидкому охолодженні (наприклад, водою) сталі,
            нагрітої    до   температури     перетворення,     відбувається
            гартування.
                  Під  час  термічної  обробки  одночасно  знімаються
            внутрішні  напруження,  що  також  сприяє  поліпшенню
            властивостей сталі.
                  З  часом  атоми  вулецю  дифундують  до  меж  зерен,
            збільшуючи там кількість карбіду заліза. Виділяються також
            карбіди  і  нітриди  інших  елементів,  внаслідок  чого  зростає
            міцність  сталі,  але  одночасно  знижуються  її  пластичність,
            опір  крихкому  руйнуванню,  динамічним  і  ударним
                                           9
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14