Page 7 - 6324

у будівельних сталях забезпечує їхню добру зварюваність і
високу пластичність.
Суттєво підвищує міцність без значного зниження
пластичності марганець, який завжди наявний у сталях. Його
вміст у вуглецевих сталях переважно становить 0,30...0,65 %,
а у легованих — більший, залежно від марки сталі.
Третьою домішкою, яку найчастіше містять вуглецеві
сталі, є кремній — найпоширеніший розкиснювач. Він
сприяє отриманню дрібнозернистої структури та
підвищенню міцності. Але при цьому зменшується
зварюваність і стійкість до корозії. Тому бажано, щоб вміст
кремнію не перевищував 0,3 %.
В умовах, які спричиняють інтенсивну корозію,
корисною домішкою є мідь. Разом із поліпшенням корозійної
стійкості мідь підвищує і міцність (хоча менше, ніж
марганець), але погіршує зварюваність.
Окрім зазначених елементів, леговані сталі додатково
містять такі домішки, як нікель, хром, ванадій, вольфрам,
молібден, титан, бор тощо. Їхнє введення до складу сталей
поліпшує експлуатаційні якості матеріалу. Але при цьому
необхідно пам'ятати, що запаси легувальних елементів
обмежені, а вартість висока. Підвищений вміст легувальних
компонентів погіршує зварюваність. Економічно вигідним
способом покращення сталі є так зване карбонітридне
зміцнення, коли зміцнювальними компонентами є не лише
карбіди металів, але й їхні нітриди. Суттєве підвищення
міцності та холодостійкості досягається введенням у сталь
невеликої кількості карбідо- і нітридоутворювальних
домішок: азоту, ванадію, ніобію, що не призводить до
помітного погіршення зварюваності та зростання вартості.
Поряд із корисними домішками до складу сталей
входять і шкідливі, які неминуче надходять з рудою та
паливом. Насамперед це такі як сірка та фосфор. Сірка та
фосфор роблять сталь крихкою, схильною до утворення
тріщин відповідно при високих і низьких температурах.

7