Page 84 - 6324

Розкручуванню болтових з’єднань запобігають
встановленням додаткових гайок (контргайок) чи пружних
шайб. Заварювати гайки для цього не можна. Якість
встановлення постійних болтів перевіряють простукуванням.
При цьому болти та гайки не повинні зміщуватися чи
вібрувати.
Обов’язковою є щонайвища щільність з’єднання.
Наявність щілин знижує довговічність конструкцій, бо
корозія металу в них відбувається надзвичайно інтенсивно.
Щільність з’єднання перевіряють шурупом товщиною 0,3
мм. Всі уступи та нерівності, які не дають змоги забезпечити
щільне з’єднання деталей, видаляють механічною обробкою.
Аналогічними є вимоги до з’днань на заклепках.
Перед складанням з’днань на високоміцних болтах
перевіряють стан поверхонь деталей і його відповідність
проекту. Під головки та гайки високоміцних болтів
встановлюють термічно оброблені шайби. Перепад
поверхонь з’єднуваних деталей не має перевищувати 0,5 мм.
При перепадах 0,5…3,0 мм на деталі, що виступають,
механічною обробкою створюють скіс знахилом 1:10.
Використовувати кисневе та дугове різання у цьому випадку
заборонено. Перепади, що перевищують 3 мм, заповнюють
прокладками. Заданий проектом натяг високоміцних болтів
забезпечується затягуванням гайок динамометричними
ключами з контролем крутного моменту чи кута повороту
ключа. Відхилення зусилля натягу в менший бік не
допускається. Проконтролювавши зусилля, головки болтів
фарбують, а з’єднаня шпатлюють по контуру.

84