Page 29 - 6324

експлуатації; граничні стани другої групи зумовлюють
непридатність конструкцій до нормальної експлуатації чи
знижують їхню довговічність внаслідок значного
деформування.
Нормальною вважають експлуатацію, яка здійснюється
відповідно до технологічних або побутових умов без
обмежень, передбачених у нормах чи завданні на
проектування. При граничних станах другої групи
експлуатація конструкцій можлива лише при встановленні
відповідних обмежень.
Найпоширенішими граничними станами першої групи є
в'язке, крихке, втомне чи іншого характеру руйнування,
спричинене силовими впливами; руйнування від одночасної
дії силових факторів та несприятливих впливів зовнішнього
середовища; загальна втрата стійкості форми; втрата
стійкості положення; якісна зміна конфігурації; резонансні
коливання; стани, при яких виникає необхідність припинити
експлуатацію через текучість матеріалу, зсуви у з'єднаннях,
повзучість, наявність тріщин у металевих конструкціях тощо.
До граничних станів другої групи належать надмірні
переміщення, осідання, кути поворотів, коливання, розкриття
тріщин у залізобетонних конструкціях.
Надійність конструкцій забезпечується розрахунком,
який має враховувати невигідні значення навантажень та
їхню поєднання, несприятливі впливи, можливі відхилення у
механічних характеристиках матеріалів, а також умови
експлуатації й особливості роботи конструкції. Розрахунок
виконують на основі ідеалізованих припущень та
розрахункових схем, які мають відображати дійсні
передумови роботи конструкції. За необхідності враховують
геометричну і фізичну нелінійність, деформаційні
властивості матеріалів, просторову роботу конструкцій.
Відповідно до перелічених положень граничні нерівності
розрахунку можуть бути записані у такому вигляді:
- для першої групи граничних станів:

29