Page 10 - 6317
P. 10
Екологічний стандарт входить в систему правових актів,
що встановлюють режим використання природних
ресурсів.
Стандарти якості навколишнього середовища
виступають як критерії її стану і визначаються гранично
допустимими нормативами шкідливих впливів,
перевищення яких створює загрозу для здоров'я людини і
біоти ландшафту. Стандарти якості навколишнього
середовища є науково обґрунтованими гранично
допустимими нормативами стану компонентів природи,
перевищення яких створює загрозу для людини, біоти
ландшафту, ландшафту в цілому [1]. Перша група -
санітарно-гігієнічні нормативи: норми гранично
допустимих концентрацій шкідливих речовин в повітрі,
воді, ґрунті (ГДК). Друга група встановлює вимоги до
джерела шкідливого впливу. Це нормативи ГДВ в
атмосферу і ГДС у водні об'єкти, гранично допустимі рівні
шкідливих фізичних впливів (шуму, опромінення,
радіаційного впливу та ін.), Дозвіл на вивезення та
захоронення твердих відходів. Третя група містить норми і
правила, що регламентують різні види діяльності,
включаючи використання ресурсів і охорону природи:
гранично допустимі навантаження на навколишнє
природне середовище; регламентування раціонального
використання природних ресурсів; дозвіл на
землекористування та лісокористування; встановлення
квот вилову риби і відстрілу диких тварин; будівельні та
містобудівні правила; нормативи санітарно-захисних зон;
екологічні вимоги до техніки, технології, продукції; вимоги
до екологічного обґрунтування господарської ліцензування
екологічної діяльності.
Нормування санітарних і захисних зон полягає у
визначенні їх розмірів, охоронних функцій і режиму
природокористування. Санітарно-захисні зони являють
собою смугу (зону) між промисловими підприємствами та
іншими джерелами фізичних, хімічних, біологічних
впливів на природне середовище і сельбищними
територіями. Тут забороняється проживання людей,
розміщення дитячих, лікувально-оздоровчих установ,
парків та спортивних комплексів. Концентрація шкідливих
викидів на зовнішній межі зони не повинна перевищувати
ГДК для атмосферного повітря населених місць.
10